Укрпошта випускає поштову марку до 75-ї річниці перемоги над нацизмом. ФОТО

8 травня Укрпошта вводить в обіг поштову марку «Пам`ятаємо. 1/9/1939 – 2/9/1945» у рамках відзначення 75-ї річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

Про йе йдеться у повідомленні Укрпошти.

 

Традиційно, знакові для України події Укрпошта відзначає випуском тематичних художніх поштових марок. Цього року до Дня пам'яті та примирення компанія вирішила вшанувати пам`ять та подвиги ветеранів випуском поштової марки та конверту "Пам`ятаємо. 1/9/1939 – 2/9/1945", а листівки запропонувала підписати українцям у рамках Всеукраїнської благодійної акції "Подякуй ветерану на відстані".

З 30 квітня і до 9 травня на сайті компанії можна написати побажання та слова подяки ветеранам, а Укрпошта безкоштовно роздрукує та доставить листівку у руки одному з 12 тис. ветеранів. Також на сайті можна оплатити набір продуктів та передплатити періодику для ветеранів.

Поштова марка "Пам`ятаємо. 1/9/1939 – 2/9/1945" випущена тиражем у 130 000 примірників. Номінальна вартість марки – 9 грн, конверту "Перший день" – 4,00 грн.

Дизайн поштового випуску, який розробляв відомий український художник-графік Володимир Таран, містить "мак" - символ пам'яті полеглих (автор – Сергій Мішакін) та важливі для українців історичні дати:

Читайте також: Маки пам'яті. Як народжувалася традиція

-         1 вересня 1939 року з бомбардування німецькою військовою авіацією Львова та інших міст розпочалась війна для України. За роки війни у складі військ Південно-Західного фронту українці становили до 50 % бійців. Загальна кількість осіб, мобілізованих за роки війни з України до радянських Збройних сил перевищує 6 мільйонів бійців. Кожний другий з них загинув, а кожний другий з тих, хто залишився живим, отримав інвалідність.

-         8 травня 1945 року набув чинності Акт про капітуляцію Німеччини. Проте для наших земляків воєнні дії продовжувалися щонайменше до 2 вересня 1945 року, коли на борту американського лінкора "Міссурі" було підписано Акт капітуляції Японії який підписав українець з Уманщини генерал-лейтенант Кузьма Дерев'янко.

 

8-го травня, у День пам'яті та примирення, на київському головпоштамті (вул. Хрещатик, 22) відбудеться спецпогашення марки "Пам`ятаємо. 1/9/1939 – 2/9/1945" спеціальним поштовим штемпелем "Перший день".

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.