Справа В’ятровича у ДБР – безперспективна – А. Дробович

«В'ятрович не схожий на кримінальника, який намагався заробити, тим більше на такій темі як Голодомор».

Про це очільник Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович відзначив в інтерв'ю Суспільному коментуючи відкриття ДБР кримінальної справи проти Володимира В'ятровича.

Антон Дробович
Антон Дробович

"Щодо конкретного кейсу з Володимиром В'ятровичем – це безперспективна справа, бо ми ж на запит ДБР теж надавали їм матеріали. Я подивився ці матеріали, адже щодо мого попередника порушують кримінальне провадження, і важливо розуміти, за що.

Я маю юридичну освіту, і мені здається, що там не було порушення. Конкретно ця справа, на мою думку, безперспективна, бо В'ятрович не схожий на кримінальника, який намагався заробити, тим більше на такій темі як Голодомор. Утім, я не слідчий і не збираюся чинити на слідство жодного впливу.

Держслужбовці – це люди, які постійно перебувають під впливом та пильним оком громадськості, і я закликаю громаду до контролю влади. Коли якісь громадяни вимагають слідства, слідчі органи мають на це реагувати" - говорить пан Дробович.

"Чи впливає це на мою мотивацію? Ну звісно. Йдеться про те, що колектив Інституту, фахівці, науковці, провели великий форум, присвячений важливій для суспільства темі.

І замість обговорювати нюанси дослідження Голодомору, аспектів популяризації цієї теми серед науковців, ми говоримо про те, що було на столі, хто що їв і так далі. Гаразд, це треба перевірити і переконатися, що там було все добре та прозоро, якщо у людей є сумніви.

Але дуже шкода, що ми говоримо про якусь червону рибу, замість того, щоб говорити про демографічні показники, міжнародне визнання, злочинність геноцидних практик.

Очевидно, що в подальшому я трохи більше подумаю, чи варто проводити подібні заходи, якщо може бути така відповідальність. Але якщо процедури дотримані й тендери закупівлі відбулися прозоро, я думаю, ДБР зробить свою роботу, і слідство покаже, що там все було гаразд" - резюмував очільник УІНП.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.