На Львівщині понівечили середньовічне городище

У Львівській області біля середньовічного Стільського городища встановили скульптуру Богоматері, чим змінили його унікальний вигляд.

Про це повідомили у ФБ-пабліку "Львівське Опілля", передає ЛБ.

 

"У селі Дуброва впритул до Стільського городища майже два тижні тривають будівельні роботи – проводять масштабні насипи ґрунту і встановлюють фігуру Богоматері.

Роботи не є санкціонованими ні місцевою ОТГ, ані відповідальними за збереження історичної спадщини органами обласної влади", - повідомили активісти.

Проведені роботи вже змінили вигляд середньовічного городища VIII-X століття, яке є історико-культурним заповідником і пам'ятником археології національного значення.

"Ми здивовані, що органи, які повинні контролювати збереження пам'яток – не втрутилися впродовж двох тижнів і не реагують зараз. І вимагаємо розслідування, реакції і збереження унікального вигляду пам'ятника.

Ми не проти нових сакральних об'єктів, однак такі об'єкти не повинні знищувати історичну спадщину України", - йдеться в повідомленні.


ДОВІДКА. Стільське городище білих хорватів було відкрито в 70-х роках ХХ століття. У результаті археологічних досліджень було встановлено, що на порослому лісом плато, над селом у IX – початку XI століття існувало велике місто. Його населення могло сягати 40 тисяч осіб.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.