У Празі встановили пам'ятну дошку власовцям. ФОТО

Це відбулося попри протести Москви проти уславлення колабораціоністської Російської визвольної армії (РОА).

У празькому районі Ржепор'є в четвер, 30 квітня, муніципальна влада встановила меморіальну дошку солдатам Російської визвольної армії, якою командував генерал Андрій Власов. Про це повідомило видання České noviny, передає Збруч.

 

У травні 1945 року власовці надали допомогу Празькому повстанню проти німецьких окупантів.

На табличці розміщено текст про те, що в Ржепор'є керівництво першої дивізії РОА під командуванням Сергія Буняченка ухвалило рішення прийти на допомогу повсталим проти німецької окупації мешканцям Праги.

"300 військовослужбовців Російської визвольної армії загинули під час визволення Праги", – написано на пам'ятній плиті. У тексті є згадка про неоднозначне сприйняття історичної ролі солдатів РОА.

При цьому наводиться цитата з книги "Архіпелаг ГУЛАГ" Олександра Солженіцина з питанням: "Чи всі чехи розібралися потім, які росіяни врятували їм місто?"

 

Крім меморіальної дошки, встановлено також пам'ятний знак у вигляді триметрового металевого стовпа, на вершині якого розміщено мініатюрну фігурку танка, накритого німецької військової каскою.

 

Установка меморіальної дошки коштувала районному бюджету 153 тисячі чеських крон (трохи більше шести тисяч доларів). Староста району Павел Новотний також заявив, що придбав камери відеоспостереження. Вони вже ввімкнені.

За словами Павла Новотного, рішенню муніципалітету з цього питання передував ґрунтовний діалог із громадськістю району.

"До речі, ініціатива встановлення дошки виходила аж ніяк не від мене – питання було підняте і на засіданні муніципальної ради, членами якого є представники восьми партій і рухів. У підсумку встановлення меморіальної дошки було одностайно підтримане. Чесно кажучи, я був здивований, що суперечок з цього приводу практично не виникло", – розповів староста району.

Рада празького району схвалила встановлення меморіальної дошки в грудні минулого року. Інформація про це викликала обурення з боку Москви. Міністерство закордонних справ Росії тоді заявило, що РОА була колабораціоністським збройним формуванням, створеним нацистським керівництвом Третього райху.

Установка пам'ятника власовцям, на думку посольства РФ у Празі, буде порушенням підсумків Нюрнберзького трибуналу, згідно з якими військові злочини не мають терміну давності.

Новотний у відповідь заявив, що монумент не прославлятиме солдатів РОА як колабораціоністів, а відзначить їх конкретні бої з Вермахтом за Прагу в 1945 році. При цьому староста зазначив, що ніколи не поставив би пам'ятник генералу Власову.


Нагадаємо
, що незадовго до поразки Німеччини у Другій світовій війні керівництво РОА ухвалило рішення вийти з підпорядкування німецького командування і пробиватися на Захід, щоби здатися в полон західним союзникам. 1-ша дивізія власовців під командуванням Буняченка взяла участь у Празькому повстанні. Саме допомога власовців змінила хід боїв у Празі на користь повсталих.

Могила 187 безіменних бійців РОА і генералів РОА В. Боярського і М. Шаповалова на Ольшанському цвинтарі в Празі
Могила 187 безіменних бійців РОА і генералів РОА В. Боярського і М. Шаповалова на Ольшанському цвинтарі в Празі

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.