У Празі встановили пам'ятну дошку власовцям. ФОТО

Це відбулося попри протести Москви проти уславлення колабораціоністської Російської визвольної армії (РОА).

У празькому районі Ржепор'є в четвер, 30 квітня, муніципальна влада встановила меморіальну дошку солдатам Російської визвольної армії, якою командував генерал Андрій Власов. Про це повідомило видання České noviny, передає Збруч.

 

У травні 1945 року власовці надали допомогу Празькому повстанню проти німецьких окупантів.

На табличці розміщено текст про те, що в Ржепор'є керівництво першої дивізії РОА під командуванням Сергія Буняченка ухвалило рішення прийти на допомогу повсталим проти німецької окупації мешканцям Праги.

"300 військовослужбовців Російської визвольної армії загинули під час визволення Праги", – написано на пам'ятній плиті. У тексті є згадка про неоднозначне сприйняття історичної ролі солдатів РОА.

При цьому наводиться цитата з книги "Архіпелаг ГУЛАГ" Олександра Солженіцина з питанням: "Чи всі чехи розібралися потім, які росіяни врятували їм місто?"

 

Крім меморіальної дошки, встановлено також пам'ятний знак у вигляді триметрового металевого стовпа, на вершині якого розміщено мініатюрну фігурку танка, накритого німецької військової каскою.

 

Установка меморіальної дошки коштувала районному бюджету 153 тисячі чеських крон (трохи більше шести тисяч доларів). Староста району Павел Новотний також заявив, що придбав камери відеоспостереження. Вони вже ввімкнені.

За словами Павла Новотного, рішенню муніципалітету з цього питання передував ґрунтовний діалог із громадськістю району.

"До речі, ініціатива встановлення дошки виходила аж ніяк не від мене – питання було підняте і на засіданні муніципальної ради, членами якого є представники восьми партій і рухів. У підсумку встановлення меморіальної дошки було одностайно підтримане. Чесно кажучи, я був здивований, що суперечок з цього приводу практично не виникло", – розповів староста району.

Рада празького району схвалила встановлення меморіальної дошки в грудні минулого року. Інформація про це викликала обурення з боку Москви. Міністерство закордонних справ Росії тоді заявило, що РОА була колабораціоністським збройним формуванням, створеним нацистським керівництвом Третього райху.

Установка пам'ятника власовцям, на думку посольства РФ у Празі, буде порушенням підсумків Нюрнберзького трибуналу, згідно з якими військові злочини не мають терміну давності.

Новотний у відповідь заявив, що монумент не прославлятиме солдатів РОА як колабораціоністів, а відзначить їх конкретні бої з Вермахтом за Прагу в 1945 році. При цьому староста зазначив, що ніколи не поставив би пам'ятник генералу Власову.


Нагадаємо
, що незадовго до поразки Німеччини у Другій світовій війні керівництво РОА ухвалило рішення вийти з підпорядкування німецького командування і пробиватися на Захід, щоби здатися в полон західним союзникам. 1-ша дивізія власовців під командуванням Буняченка взяла участь у Празькому повстанні. Саме допомога власовців змінила хід боїв у Празі на користь повсталих.

Могила 187 безіменних бійців РОА і генералів РОА В. Боярського і М. Шаповалова на Ольшанському цвинтарі в Празі
Могила 187 безіменних бійців РОА і генералів РОА В. Боярського і М. Шаповалова на Ольшанському цвинтарі в Празі

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.