Онлайн-дискусія "Як історичне минуле стає ідеологічним теперішнім?". Анонс

Після офіційного початку головування Естонії у Раді Безпеки ООН, голови МЗС Естонії та України Урмас Рейнсалу та Дмитро Кулеба домовилися спільно докладати зусиль задля протидії поширенню Росією спотворених історичних фактів, зокрема, щодо річниці завершення Другої світової війни

 

Як історія може стати інструментом для примирення та стабільності, а не зброєю? Що зробити для того, щоб історія лише посилювала національну стійкість, а не загрожувала їй?

Дискусія відбудеться: 29 травня 2020 року, о 12.00 відбудеться онлайн-дискусія "Як історичне минуле стає ідеологічним теперішнім?". Дивитися можна на YouTube-каналі ІА "Укрінформ" або Facebook-сторінці Українського інституту національної пам'яті.

Питання до обговорення:

  • Історична пам'ять: монополія істориків чи можливість для активних громадян країн Балтії, Польщі, України та Росії?
  • Трагедії XX століття: чи може їх переосмислення сприяти консолідації Європи?
  • Як культ Великої вітчизняної війни охопив Росію та чому так і не сталося примирення між "червоними" та "білими"?
  • Чому Кремль засекретив архіви Другої світової війни до 2040 року?

Запрошені учасники:

  • Ярослав Грицак, доктор історичних наук, професор Українського католицького університету
  • Антон Дробович, голова Українського інституту національної пам'яті
  • Сергій Мєтлєв, голова відділу зв'язків з громадськістю та співробітництва Інституту історичної пам'яті Естонії
  • Костянтин Еггерт, політичний коментатор Deutsche Welle

Модератор – Дмитро Теперік, виконавчий директор Міжнародного центру оборони та безпеки (ICDS).

Організатор: Міжнародний центр оборони та безпеки (ICDS) в межах програми "Стійка Україна".

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.