Суд заборонив УІНП оцінювати символіку дивізії СС "Галичина"

Суд відхилив вимоги позивачки заборонити пропаганду символіки дивізії “Галичина”

 

У середу, 27 травня, окружний адміністративний суд Києва виніс рішення, яким "визнав протиправними дії Українського інституту національної пам'яті (…) по наданню висновку про те, що символіка 14-ї  гренадерської дивізії військ СС "Галичина" (1-ї Української дивізії УНА), відповідно до українського законодавства, не є символікою націонал-соціалістичного тоталітарного режиму, поширення або використання якої в Україні заборонено".

Як передає "Новинарня", про це йдеться в тексті рішення суду, поширеному в соцмережах співробітниками УІНП.

Позов про це до ОАСК подавала киянка Наталія Мясникова. Він задоволений частково.

Суд зобов'язав УІНП та його посадових осіб утриматися від дій щодо поширення висновку про символіку дивізії "Галичина" в майбутньому, а також стягнув з Інституту на користь Мясникової суму судового збору – 960 грн.

При цьому колегія суду на чолі з головуючою суддею Аріною Літвіновою відхилила вимоги, в яких позивачка вимагала від Інституту заборонити пропаганду символіки дивізії "Галичина".

Коментуючи рішення суду, колишній голова Інституту нацпам'яті, нині – народний депутат від "Європейської солідарності" Володимир В'ятрович зазначив, що в оприлюдненій ухвалі немає нічого про те, чи є символіка дивізії "Галичина" символікою націонал-соціалістичного тоталітарного режиму.

"Суд вирішив, що Український інститут національної пам'яті не мав відповідати на звернення громадянина щодо приналежності цієї символіки до нацистської. Хоча як УІНП, центральний орган виконавчої влади, міг не надати відповіді громадянину – для мене залишається загадкою", – написав В'ятрович у фейсбуці.

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.