В Росії пропонують карати за «неправильні» розмови про Другу світову війну

В парламент РФ внесено законопроєкт, згідно якого можна садити до вʼязниці на 5 років за сумніви у причинах чи наслідках Другої світової війни

 

Депутат Державної думи РФ Олексій Журавльов запропонував доповнити Кримінальний кодекс РФ статтею під назвою "Фальшування історичних фактів про причини та підсумки Другої світової війни".Відповідний законопроєкт уже внесено до парламенту.

У тексті документу говориться, що за "покладання на СРСР відповідальності за розв'язання Другої світової війни або заперечення основної ролі СРСР в перемозі над країнами осі у Другій світовій війні, а так само поширення відомостей тотожності офіційної політичної ідеології СРСР і нацизму, вчинені публічно", будуть штрафувати на суму до 300 тис. рублів, або засуджувати до примусових робіт до двох років.

Якщо ті самі дії вчинені "особою з використанням свого службового становища або з використанням засобів масової інформації", то за ґрати відправлятимуть на п'ять років.

Дати заснування Української академії наук: яка правильна?

Виглядає дивно, але факт: існує різнобій у позначенні точної дати створення Національної академії наук України. Перша дата – це 14 листопада 1918 року. Друга дата – це 27 листопада 1918 року. То ж яка дата – справжня? Відколи ми маємо вести відлік Академії?

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.