Міноборони Чехії відмовилось передати Росії пам’ятник Конєву

Чехія з повагою ставиться до вояків Червоної Армії і дбає про їхні поховання на своїх теренах, однак пам’ятник радянському маршалу Іванові Конєву Росії не передасть.

Про це міністр оборони Чехії Любомир Метнар заявив у відповідь на лист російського міністра оборони Сергія Шойгу з проханням "передати пам'ятник Іванові Конєву Російській Федерації якнайшвидше", повідомляє Радіо Свобода з посиланням на чеські ЗМІ.

 

"Пам'ятник не є власністю Міністерства оборони і не стояв на його ділянці. Також, у відповідності до правових норм, його не можна було віднести до категорії воєнних поховань", - зазначається у листі міністра оборони Чехії до російського колеги.

Метнар додав, що пам'ятник Конєву належить празькому району Прага 6, відповідно Міністерство оборони Чехії не має повноважень ним розпоряджатися.

А отже, Міністерство оборони Чеської Республіки "не має повноважень вирішувати його можливу передачу Російській Федерації", наголосив керівник відомства.

Водночас чеський міністр зазначив, що Міноборони Чехії опікується утриманням близько чотирьох тисяч могил і братських російських воєнних поховань, і "цю опіку неодноразово підтверджували представники вашого міністерства на засіданнях спільної чесько-російської міжурядової комісії, що дбає про воєнні могили".


Нагадуємо, що пам'ятник Іванові Конєву був встановлений 9 травня 1980 року на площі Інтербригади в районі Праги 6. Монумент був демонтований 3 квітня цього року за рішенням ради Прага 6.

Російська сторона висловила "рішучий протест" проти демонтажу монумента, розцінивши подію "як недружній крок, що прямо протидіє Договору про дружні відносини і співпрацю між Російською Федерацією й Чеською Республікою з 1993 року".

Мерові і головам двох районів Праги, зокрема й Прага 6, надали охорону через повідомлення про ймовірну підготовку замаху на них з боку РФ.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.