У Львові відкрили мурал, присвячений Борису Возницькому. ФОТО

З нагоди Міжнародного дня музеїв у Львові відкрили мурал із зображенням патріарха музейної справи сучасної України Бориса Возницького. Це перший зі 6 творів мистецтва, які мають з’явитись на багатоповерхівках міста.

Про це інформує Гал-Інфо із посиланням на прес-службу ЛМР.

 
ФОТО: Роман Балук, ЛМР

Мурал відкрили на стіні будинку № 2 на вул. С. Петлюри. Він присвячений Борису Григоровичу Возницькому — українському мистецтвознавцю, директору Львівської галереї мистецтв, академіку Української академії мистецтв, Герою України (2005), лауреату Національної премії імені Тараса Шевченка (1990), заслуженому працівнику культури України та Польщі, президенту Українського національного комітету Міжнародної ради музеїв (ICOM), доктору honoris causa.

Відкриття муралу символічно провели в Міжнародний день музеїв, оскільки Борис Возницький по праву вважається патріархом музейної справи сучасної України.

 
ФОТО: Роман Балук, ЛМР

"Сьогодні — Міжнародний день музеїв, а цей мурал присвячений Борису Григоровичу Возницькому — нашому патріарху музейництва.

Цей мурал створили митці кафедри сакрального мистецтва, монументального живопису Академії мистецтв. Над цим малюнком впродовж 2,5 тижнів працювало 5 художників на чолі із Святославом Владикою", — розповіла Христина Береговська, керівниця управління культури Львівської міської ради.

"Саме у цьому будинку розташована перша квартира у Львові, яку отримав Борис Возницький. Це було у 1972 році, коли цей будинок тільки побудували. Ми з батьком сюди переїхали і проживали. Дуже приємно, що саме на цьому будинку зображено мого батька.

Особисто мені дуже подобається цей малюнок, і не лише тому, що це мій батько. Я оцінюю його як історик мистецтва. Мені подобається і композиція, і кольори, і лаконічність", — сказала Лариса Возницька-Разінкова, донька Бориса Возницького.

"В Львівській міській раді прийняли програму "Генії з мікрорайонів". Вона передбачає, щоб в шести районах Львова зобразити маловідомих для самих львів'ян, проте відомих в світі постатей.

 
ФОТО: Роман Балук, ЛМР

Ми розпочали малювати мурали у час пандемії та вже відкрили зображення Бориса Возницького. Наступними будуть мурали із Василем Сліпаком, Андреєм Шептицьким та ін. В цьому році передбачається зображення 6−8 муралів у Львові", — додала Христина Береговська.

Крути-1918: вчені проти міфів

Довкола знакових подій з часом нагромаджуються міфи й легенди, які можуть не мати жодного стосунку до історичної дійсності. Бій під Крутами не став винятком. Вже на еміграції популяризація крутянського подвигу нерідко супроводжувалася неточностями і недоладностями, на що звертали увагу навіть окремі учасники визвольної боротьби й діячі української діаспори. Попри незрівнянно більші інформаційні можливості сучасного суспільства, сьогодні мас-медіа часом ретранслюють не лише давно спростовані легенди про бій під Крутами, але й новітні міфи, творці яких інколи доволі безапеляційно просувають своє "бачення" історичних подій.

Крутянці на світлинах

19 березня 1918 року Київ був у зажурі... Ховали крутянців... «Прості деревяні блакитні домовини були поставлені по дві на площадки візників». На Бібіковському бульварі стрікотіла плівкою відеокамера, що фільмувала траурну процесію. Професор Грушевський сказав: «Dulce et decorum est pro patria mori. – Солодко і прекрасно вмерти за отчизну так, як умерли оці сини й брати наші, які полягли головами, боронячи рідний край від ворогів...». У будівлі Центральної Ради робили ремонт – з фронтону знімали двоголового орла, символ російського самодержавства.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».