У Франції археологи виявили незвичайне жіноче поховання. ФОТО

Дослідники з Національного інституту археологічних досліджень Франції виявили незвичайне жіноче поховання на сході країни.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на портал The History Blog.

 
ФОТО: The History Blog

"Археологи виявили пишне й багате жіноче поховання доби раннього залізного віку в містечку Сен-Вулбас на сході Франції", - йдеться у повідомленні.

 
ФОТО: The History Blog

Біля кісток літньої жінки знайшли також горщик. "Вона носила браслети на кожному зап'ясті, виготовлені з клею, зеленого скляного бісеру та дисків із мідного сплаву.

Пояс навколо її талії, ймовірно, зі шкіри, був прикритий напівсферичними шпильками з мідного сплаву і закріплений мідною пряжкою", - додали у повідомленні.

 
ФОТО: The History Blog

Вік цього поховання, на думку археологів, становить близько 2500 років.

 
ФОТО: The History Blog

Хоча ця гробниця просіла протягом століть, можна було відновити її первісну форму: прямокутна яма з тілом померлої в дерев'яній труні, яка була накрита 5 гладкими каменями.Збережені фрагменти дерева вказують, що труна була дубова.

 
ФОТО: The History Blog
 
ФОТО: The History Blog

Площа розкопок становить близького 1 гектара.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.