На Чернігівщині активісти відновили межі п'яти розораних курганів. ФОТО

На території курганного комплексу "Безводівка" в Ічнянському районі Чернігівщини активісти відновили межі п'яти розораних аграріями курганів.

Про це у Facebook повідомив голова громадського руху "Хранителі курганів" Олександр Кликавка, передає Укрінформ.

 

"Впродовж року на обсерваторії "Безводівка" було відновлено 5 курганів! П'ять історичних пам'яток повернуто українському народу. На мапі вони позначені оранжевими шпильками.

Коли я вперше познайомився з комплексом Безводівка, могил було 13. Тепер їх 18. Але ще 150 років тому їх було 30, тому роботи по відновленню історичної спадщини ще багато", - написав він.

 

Активіст подякував за співпрацю департаменту культури туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА, а також фермерським господарствам.

Кореспонденту Укрінформу він розповів, що відновити кургани вдалося завдяки інформаційній роботі у соцмережах, повідомленням у ЗМІ, проведеній у Чернігові пресконференції та залученню широкої громадськості до вирішення проблеми захисту пам'яток археології.

Численні заяви, що були надіслані в департамент культури, поліцію, обласну прокуратуру, та дзвінки на "гарячу" урядову лінію стимулювали місцеві фермерські господарства дотриматися вимог закону "Про охорону культурної спадщини" і повернути пам'ятки українському народу.

 

"Ми встановили на курганах виготовлені на спонсорські кошти інформаційні таблички та поставили кілька фотопасток для фіксації можливих правопорушень на пам'ятках", - зазначив Кликавка.

 

За його словами, плоскі поки що кургани засіяли травою, оборали колією, а деякі обсадили деревами. Наступним кроком стане їх реставрація – досипання землі та відновлення до рівня, описаного в документах XIX сторіччя. Це буде зроблено у тісній співпраці зі спеціалістами департаменту культури Чернігівської ОДА.


ДОВІДКА. Всеукраїнська спільнота "Хранителі курганів" утворилась у соцмережі довкола проєкту Кликавки "Обсерваторія "Безводівка". Мета активістів – сприяти збереженню древніх курганів, які останніми роками знищуються агровиробниками.

За інформацією фахівців обласного департаменту культури, на Чернігівщині налічується майже 9 тисяч об'єктів і пам'яток культурної спадщини. З них – близько 4,7 тис. – пам'ятки археології.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.