Слідчий комітет РФ підозрює українців у публікації фото нацистів під час акції «Безсмертний полк»

Слідчий комітет Росії підозрює громадян України в причетності до публікацій фотографій лідерів нацистської Німеччини під час онлайн-акції «Безсмертний полк».

Про це повідомляє The Бабель із посиланням на пресслужбу Слідчого комітету Росії.

 

Фігурантами справи стали четверо громадян Росії. Кримінальні справи порушено проти Данила Симонова з Пермі, Андрія Шабанова з Самари, Дениса Воронцова з Волгограда, а також Вʼячеслава Круглова з Ульянівська.

Згідно з повідомленням, Круглов у 2017 році був засуджений за "злочин екстремістського характеру", а в 2018 — за крадіжку. У підозрюваних провели обшуки, їх допитують слідчі.

"Під час попереднього слідства встановлено інші епізоди аналогічних злочинів. Серед причетних до реабілітації нацизму є особи, які розміщували фотографії нацистських злочинців з території іноземних держав, зокрема України та Естонії", — йдеться в повідомленні.


Про що йдеться?

Акція "Безсмертний полк" у 2020 році в Росії проводилася онлайн через пандемію коронавірусу. Будь-хто охочий міг завантажити на сайті фото родичів-ветеранів, після чого вони зʼявлялись в інтернеті, по телебаченню і на медіа-екранах у форматі віртуальної ходи.

Як стверджує Слідчий комітет, у рамках акції були завантажені фотографії кількох лідерів нацистської Німеччини. Зокрема, зображення рейхсфюрера СС Генріха Гіммлера супроводили коментарем про те, що на фотографії зображений нібито полковник Алексєєв В. М.

Крім того, на сайті "Банк памʼяті" розмістили анкету з фотографією Адольфа Гітлера та коментарем, що на ній зображено учасника "Великої Вітчизняної війни" "Гітле Адоль Алоїсо".

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.