"Нічну варту" Рембрандта тепер можна розгледіти в деталях онлайн

Державний музей Амстердама опублікував найбільш детальне цифрове зображення картини Рембрандта "Нічна варта".

Про це повідомляється на сайті музею, передає Укрінформ.

 

"Державний музей публікував найбільшу детальну фотографію "Нічної варти" на власному сайті. Її можна приблизити так, щоб детально роздивитися окремі мазки і навіть частинки пігментів", - йдеться в повідомленні.

Фотографія має розширення в 44,8 гігапікселя. Всього для цього зробили 528 окремих знімків. Роботу над фотографією, яка дозволяє розглянути кожен міліметр величезного полотна, команда з 12 художників-реставраторів почала ще в липні 2019 року. Спочатку її робили для реставраторів, які працювали над відновленням полотна розміром 3,8 на 4,5 метра.

Співробітники Рейксмюсеум вважають, що високоточна копія картини буде "найважливішим джерелом інформації" для поціновувачів і дослідників мистецтва.

Очікується, що сам музей знову відкриється 1 червня.


ДОВІДКА. "Нічна варта" – одна з найвідоміших картин Рембрандта. Вона була створена 1642 року. Картину Рембрандт створив на замовлення Стрілецького товариства капітана Франса Баннінга Кока – загону громадянського ополчення Нідерландів, яке побажало прикрасити своє нове приміщення груповими портретами шести рот. На картину тричі здійснювали напад – на початку 1900-х і в 1975 році її різали ножем, а в 1990 році облили кислотою.

Крути-1918: вчені проти міфів

Довкола знакових подій з часом нагромаджуються міфи й легенди, які можуть не мати жодного стосунку до історичної дійсності. Бій під Крутами не став винятком. Вже на еміграції популяризація крутянського подвигу нерідко супроводжувалася неточностями і недоладностями, на що звертали увагу навіть окремі учасники визвольної боротьби й діячі української діаспори. Попри незрівнянно більші інформаційні можливості сучасного суспільства, сьогодні мас-медіа часом ретранслюють не лише давно спростовані легенди про бій під Крутами, але й новітні міфи, творці яких інколи доволі безапеляційно просувають своє "бачення" історичних подій.

Крутянці на світлинах

19 березня 1918 року Київ був у зажурі... Ховали крутянців... «Прості деревяні блакитні домовини були поставлені по дві на площадки візників». На Бібіковському бульварі стрікотіла плівкою відеокамера, що фільмувала траурну процесію. Професор Грушевський сказав: «Dulce et decorum est pro patria mori. – Солодко і прекрасно вмерти за отчизну так, як умерли оці сини й брати наші, які полягли головами, боронячи рідний край від ворогів...». У будівлі Центральної Ради робили ремонт – з фронтону знімали двоголового орла, символ російського самодержавства.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».