Акція "Дзвін пам'яті" до Дня пам'яті жертв політичних репресій

17 травня Україна відзначатиме День пам‘яті жертв політичних репресій. Заходи відбуватимуться онлайн.

 

Національний історико-меморіальний заповідник "Биківнянські могили" пропонує представникам громадськості, родичам репресованих, а також усім охочим, кому не байдужа історія Биківнянських поховань, кому болять трагедія Великого терору, численні депортації українського населення, політичні репресії комуністичного режиму, поширити на своїх сторінках у соцмережі Фейсбук відео із нашим Дзвоном пам'яті.

Відповідне відео для поширення можна буде знайти у фейсбук-події https://www.facebook.com/events/239149940639984/permalink/239151453973166/

Акція відбудеться 17 травня 2020 року о 12.00.

"Хай лунає цей подзвін Україною на згадку про розстріляних НКВС, замордованих у соловецьких таборах, знищених у Сандармоху, покараних радянської психіатрією, примусово виселених із своїх домівок –усіх, хто упродовж радянського часу зазнав репресій та переслідувань!" - закликає Національний історико-меморіальний заповідник "Биківнянські могили".

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.