Відкрився консультаційний центр з пошуку інформації про репресованих

До Дня пам'яті жертв політичних репресій Галузевий державний архів Українського інституту національної пам`яті відкрив Консультаційний центр з пошуку інформації про репресованих

 

У Консультаційному центрі всім охочим надаватимуться консультації, відбуватиметься супровід людей, які хочуть дізнатися долю репресованих осіб у 1917-1991 роках. Ми допоможемо написати правильні звернення та запити в архіви, щоб отримати всю необхідну інформацію про людей, історичні постаті та події.

"Голодомор 1932-1933 років, голоди 1921-1923 та 1946-1947 років, Великий терор, депортації, політичні арешти та вбивства… Жертвами цих людиноненависницьких експериментів стали мільйони громадян. Проте досі далеко не всі імена встановлені. Чимало родин не знають історію свого роду через вирвані сторінки життя своїх предків. Мета новоствореного Центру – підтримати людей, які наважилися розпочати пошук правди як про своїх рідних, так і про свою країну", – каже директор Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам'яті Ігор Кулик.

Звернення у Консультаційний центр є безкоштовним. Ми прагнемо розвінчати міф, що архіви – це складні бюрократичні інституції, які є важкими у роботі. Завдання нашого Центру – зробити архівні документи  доступнішими та цікавішими як для пересічних громадян, так і для істориків, журналістів і всіх, хто хоче знати більше про комуністичний та нацистський тоталітарні режими.

Зауважимо, що сьогодні Україна є лідером із доступу до архівів репресивних органів на пострадянському просторі. Наша країна відкрила ці документи для всіх охочих ще у квітні 2015 року із правом вільно їх копіювати та розповсюджувати.

До Консультаційного центру можна звернутися у будні з 10.00 до 18.00 у такий спосіб:

 

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.