Відкрився консультаційний центр з пошуку інформації про репресованих

До Дня пам'яті жертв політичних репресій Галузевий державний архів Українського інституту національної пам`яті відкрив Консультаційний центр з пошуку інформації про репресованих

 

У Консультаційному центрі всім охочим надаватимуться консультації, відбуватиметься супровід людей, які хочуть дізнатися долю репресованих осіб у 1917-1991 роках. Ми допоможемо написати правильні звернення та запити в архіви, щоб отримати всю необхідну інформацію про людей, історичні постаті та події.

"Голодомор 1932-1933 років, голоди 1921-1923 та 1946-1947 років, Великий терор, депортації, політичні арешти та вбивства… Жертвами цих людиноненависницьких експериментів стали мільйони громадян. Проте досі далеко не всі імена встановлені. Чимало родин не знають історію свого роду через вирвані сторінки життя своїх предків. Мета новоствореного Центру – підтримати людей, які наважилися розпочати пошук правди як про своїх рідних, так і про свою країну", – каже директор Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам'яті Ігор Кулик.

Звернення у Консультаційний центр є безкоштовним. Ми прагнемо розвінчати міф, що архіви – це складні бюрократичні інституції, які є важкими у роботі. Завдання нашого Центру – зробити архівні документи  доступнішими та цікавішими як для пересічних громадян, так і для істориків, журналістів і всіх, хто хоче знати більше про комуністичний та нацистський тоталітарні режими.

Зауважимо, що сьогодні Україна є лідером із доступу до архівів репресивних органів на пострадянському просторі. Наша країна відкрила ці документи для всіх охочих ще у квітні 2015 року із правом вільно їх копіювати та розповсюджувати.

До Консультаційного центру можна звернутися у будні з 10.00 до 18.00 у такий спосіб:

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.