УІНП підготував відеоролик про Славу Стецько

До 100-річчя з дня народження Слави Стецько Інститут національної памʼяті презентує новий відеоролик

Зустріч Слави Стецько з виборцями в Україні
Зустріч Слави Стецько з виборцями в Україні
zbruc.eu

14 травня виповнюється 100 років з дня народження Слави Стецько – однієї з лідерок ОУН (б), багаторічної очільниці Антибільшовицького блоку народів, засновниці Конгресу українських націоналістів та народного депутата трьох скликань.

До цієї дати Український інститут національної пам'яті спільно з Bober Film Studio приурочив вихід нового яскравого історичного ролика про Славу Стецько. Ролик став продовженням започаткованого Інститутом циклу "Люди епохи".

У ролику використані архівні фото та кадри відеохроніки, надані Конгресом українських націоналістів.

Довідково:

Слава Стецько (уроджена Ганна-Євгенія Музика) народилася 14 травня 1920 року в селі Романівка, нині Теребовлянського району на Тернопільщині. З 18 років за прикладом брата – активний учасник Організації українських націоналістів.

Розбудовувала жіночу мережу ОУН, займалася пропагандою, поширювала інформацію про проголошений у Львові 30 червня 1941 року "Акт відновлення української державності".

У 1943-му році була арештована німцями у Львові, вісім місяців провела у тюрмі на Лонцького. Після звільнення (батьки і товариші по боротьбі задіяли усі свої зв'язки) була відправлена проводом ОУН до Відня.

На еміграції стала дружиною одного з лідерів ОУН Ярослава Стецька, взяла собі його прізвище та ім'я. Була одним із активних діячів очолюваного ним Антибільшовицького блоку народів, а після його смерті сама очолила організацію.

Була лідером ОУН (б) та заснованого нею Конгресу українських націоналістів, народним депутатом України трьох скликань.

Двічі як найстарший член парламенту приводила до присяги депутатський корпус. Її життєвим кредом були слова: "Я вірю в українську націю".

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.