На Чернігівщині затвердили програму реставрації пам’яток

На сесії Чернігівської обласної ради затвердили Програму реставрації пам’яток архітектури національного значення у Чернігівській області на 2020-2022 роки. Але гроші ще будуть шукати

 

Про це повідомляє Суспільне. Сім пам'яток архітектури національного значення Чернігівщини планують відреставрувати до 2022 року. Відновлять пам'ятки у Новгороді-Сіверському, Ніжині, Качанівці, Седневі та Козельці.

Прийнята облрадою програма передбачає реставрацію Новгород-Сіверської тріумфальної арки, Георгіївської церкви у Седневі, Іванівської церкви у Ніжині, "Палацу з двома флігелями" - у Качанівці, і три пам'ятки у садибі "Покорщина", що у Козельці - це Головний будинок, Кам'яниця та Флігель.

У 2017-2018 роках Новгород-Сіверську тріумфальну арку уже ремонтували. На це тоді виділили 90 тисяч гривень. Ця споруда 18-го століття є пам'яткою архітектури національного значення і єдиним пам'ятником в стилі класицизму на Чернігівщині.

На відновлення всіх семи пам'яток запланували витратити 28 з половиною мільйонів гривень. З них понад 8 мільйонів – це гроші обласного бюджету. Більшу частину - 20 мільйонів будуть шукати.

"Реставрація розпочнеться на наступний рік. На цей рік, дай бог, щоб ми розробили ці програми, хоча у нас проектно-кошторисна документація уже є існуюча, але її треба корегувати" - сказав начальник управління містобудування та архітектури області Олександр Дмитрюк.

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.