На Чернігівщині затвердили програму реставрації пам’яток

На сесії Чернігівської обласної ради затвердили Програму реставрації пам’яток архітектури національного значення у Чернігівській області на 2020-2022 роки. Але гроші ще будуть шукати

 

Про це повідомляє Суспільне. Сім пам'яток архітектури національного значення Чернігівщини планують відреставрувати до 2022 року. Відновлять пам'ятки у Новгороді-Сіверському, Ніжині, Качанівці, Седневі та Козельці.

Прийнята облрадою програма передбачає реставрацію Новгород-Сіверської тріумфальної арки, Георгіївської церкви у Седневі, Іванівської церкви у Ніжині, "Палацу з двома флігелями" - у Качанівці, і три пам'ятки у садибі "Покорщина", що у Козельці - це Головний будинок, Кам'яниця та Флігель.

У 2017-2018 роках Новгород-Сіверську тріумфальну арку уже ремонтували. На це тоді виділили 90 тисяч гривень. Ця споруда 18-го століття є пам'яткою архітектури національного значення і єдиним пам'ятником в стилі класицизму на Чернігівщині.

На відновлення всіх семи пам'яток запланували витратити 28 з половиною мільйонів гривень. З них понад 8 мільйонів – це гроші обласного бюджету. Більшу частину - 20 мільйонів будуть шукати.

"Реставрація розпочнеться на наступний рік. На цей рік, дай бог, щоб ми розробили ці програми, хоча у нас проектно-кошторисна документація уже є існуюча, але її треба корегувати" - сказав начальник управління містобудування та архітектури області Олександр Дмитрюк.

Дати заснування Української академії наук: яка правильна?

Виглядає дивно, але факт: існує різнобій у позначенні точної дати створення Національної академії наук України. Перша дата – це 14 листопада 1918 року. Друга дата – це 27 листопада 1918 року. То ж яка дата – справжня? Відколи ми маємо вести відлік Академії?

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.