На Чернігівщині затвердили програму реставрації пам’яток

На сесії Чернігівської обласної ради затвердили Програму реставрації пам’яток архітектури національного значення у Чернігівській області на 2020-2022 роки. Але гроші ще будуть шукати

 

Про це повідомляє Суспільне. Сім пам'яток архітектури національного значення Чернігівщини планують відреставрувати до 2022 року. Відновлять пам'ятки у Новгороді-Сіверському, Ніжині, Качанівці, Седневі та Козельці.

Прийнята облрадою програма передбачає реставрацію Новгород-Сіверської тріумфальної арки, Георгіївської церкви у Седневі, Іванівської церкви у Ніжині, "Палацу з двома флігелями" - у Качанівці, і три пам'ятки у садибі "Покорщина", що у Козельці - це Головний будинок, Кам'яниця та Флігель.

У 2017-2018 роках Новгород-Сіверську тріумфальну арку уже ремонтували. На це тоді виділили 90 тисяч гривень. Ця споруда 18-го століття є пам'яткою архітектури національного значення і єдиним пам'ятником в стилі класицизму на Чернігівщині.

На відновлення всіх семи пам'яток запланували витратити 28 з половиною мільйонів гривень. З них понад 8 мільйонів – це гроші обласного бюджету. Більшу частину - 20 мільйонів будуть шукати.

"Реставрація розпочнеться на наступний рік. На цей рік, дай бог, щоб ми розробили ці програми, хоча у нас проектно-кошторисна документація уже є існуюча, але її треба корегувати" - сказав начальник управління містобудування та архітектури області Олександр Дмитрюк.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.