Cкаути вшанували солдатів Армії УНР і Війська Польського у Здолбунові

Польські скаути відвідали могили солдатів Армії УНР і Війська Польського у Здолбунові

Про це повідомив БФ "Героїка" з посиланням на Таїсію Петрину.

Першим харцери відвідали поховання полтавця, полковника Армії УНР Бориса Магеровського (1885 – 1926). Не оминули увагою і могилу Василя Жука, котрий загинув на сході України у 2015 р.

Наостанок харцери пішли на старе католицьке кладовище у Здолбунові до спільної могили польських солдатів, які у 1920 р. брали участь в обороні міста від більшовицького війська.

Кількома днями раніше лампадки на могилах солдатів Армії УНР і Війська Польського в Здолбунові запалили польський репортер Павел Боболович та український журналіст Дмитро Антонюк. У рамках мультимедійної акції "1920 рік – пам'ять в часи епідемії", яка проводиться для того, щоб нагадати про братерство поляків і українців під час кампанії 1920 року, вони вшанували польських і українських солдатів, учасників боїв із більшовиками 100-річної давнини, що спочивають на кладовищах Волині, Поділля та Галичини.

Влітку 2018 р. на могилі Магеровського фонд "Героїка", за підтримки Здолбунівської міської ради та Юрія Шадого, встановив пам'ятник у вигляді петлюрівського хреста. Над виготовлення пам'ятника працював майстер Олег Собченко.

 
Фото: Ігор Мантицький

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.