“Удар у кримськотатарське серце”: Рефат Чубаров відреагував на запуск в Криму портрета Сталіна в небо

“Ударом у найбільш вразливе місце кримськотатарського серця” назвав голова Меджлісу кримських татар Рефат Чубаров запуск у Криму в небо 40-метрового портрета радянського диктатора Йосипа Сталіна

Про це повідомляє Новинарня.

Два величезні портрети генералісимуса Йосипа Сталіна і маршала Георгія Жукова підняли в небо над Кримом повітроплавці за допомогою повітряних куль у понеділок, 11 травня. Банер зі Сталіним запустили в районі Білої скелі під Білогірськом, із Жуковим – над Феодосією.

За повідомленням місцевих ЗМІ, банери мали розмір 40 на 20 метрів. Їхнім запуском "Федерація повітроплавців Криму спільно з Федерацією боксу республіки вирішили вшанувати пам'ять командувачів і приурочили цю незвичайну акцію до 75-річчя Великої Перемоги".

Портрети мали підняти 9 травня, але в той день у Криму йшов дощ, тому повітроплавці з величезними пропагандистськими  транспарантами дочекалися кращої погоди.

"Російські окупанти навчені тому, щоб завдавати удари в найбільш вразливе місце, розриваючи геть кримськотатарське серце, яке і так вже десятиліттями ніяк не припинить кровоточити… Сьогодні, 11 травня 2020 року, російські мерзотники підняли над давнім Карасубазаром, який вони називають Білогірськ, портрет тирана Сталіна", – прокоментував подію Рефат Чубаров.

Голова Меджлісу нагадав, що "76 років тому, 11 травня 1944 року, в Кремлі було підписано Постанову ДКО № 5859-сс "Про кримських татар", згідно з якою 18 травня розпочалася насильницька депортація кримськотатарського народу з власної Батьківщини – Криму".

Він нагадав, що в ході чекістської операції у віддалені райони Узбекистану, Казахстану та Російської Федерації було депортовано близько 200 тисяч кримських татар, більшість із яких складали жінки, діти й люди похилого віку. За різними оцінками, лише в перші роки вигнання внаслідок голоду, масових захворювань, знущань і каторжних робіт в місцях спецпоселень померло більше 46% кримських татар.

"І не треба нікому ховати голову в пісок – Москва сьогодні відкрито пригрозила кримськотатарському народу – "не підкорятиметеся, можемо повторити"", – зазначив Чубаров.

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.