У Сеймі Литви пропонують оголосити 17 вересня днем агресії СРСР проти Європи

У список пам'ятних днів литовські депутати пропонують вписати 17 вересня – День агресії СРСР проти Європи

 
Архів канцелярії Сейму Литви

Депутати Сейму Литви Лаурінас Кащюнас і Аудронюс Ажубаліс внесли проєкт змін до Закону про памʼятні дні Литовської республіки, якими 17 вересня встановлюється днем агресії СРСР проти Європи.

Депутати вважають, що це спонукатиме суспільство звернути увагу на суперечливу історичну розповідь про позитивну роль СРСР і його перемогу у Другій світовій війні.

"Литва повинна бути зацікавлена в тому, що при оцінці війни треба охоплювати всю її історію цілком і конкретно всі країни, відповідальні за військові злочини воєнних і повоєнних років",– сказали автори проєкту.

За їх словами, цей день не дублює пам'ятний день 23 серпня - День пам'яті жертв сталінізму і нацизму і 1 вересня - день початку Другої світової війни.

"Цим пам'ятним днем звертаємо увагу на роль комуністичної Росії, доведену історичними фактами, її відповідальність за розв'язання Другої світової війни та наслідки цих дій для народів Європи. 17 вересня вибрали тому, що цього дня, в 1939 році, СРСР атакував Польщу, ставши на бік Адольфа Гітлера і підтвердивши наявність таємної змови з нацистською Німеччиною", – сказано в документі.

Запропонувати такий проєкт спонукали інформаційні атаки РФ проти Литви та інших країн Східної та Центральної Європи.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.