У Варшаві вшанували пам'ять вояків УНР з нагоди 100-річчя визволення Києва

Посол України в Польщі та віцемаршалок Сейму Польщі Малгожата Госєвська на Вольському кладовищі у Варшаві спільно вшанували пам'ять вояків УНР з нагоди 100-річчя визволення Києва від більшовиків

Про це повідомляє Укрінформ. У церемонії взяли участь українські дипломати та представники української громади, а також польська офіційна делегація на чолі з віцемаршалком Сейму РП Малгожатою Госєвською.

"Те, що ми – українці і поляки - зробити 100 років тому, будучи разом і борючись пліч-о-пліч, потрібно і сьогодні. Ворог у нас залишився той самий", - підкреслив у коментарі ЗМІ посол України в Польщі Андрій Дещиця.

Він відзначив, що генерал УНР Марко Безручко є героєм для обох народів, оскільки він воював за українську незалежність, а згодом боронив Польщу, зокрема місто Замосць.

"Він вірив у те, що захищаючи Польщу, прийде час на звільнення України", - додав Дещиця.

 

У свою чергу віцемаршалок Сейму Малгожата Госєвська підкреслила, що спільний українсько-польський військовий похід і визволення Києва в 1920 році важливі у багатьох аспектах: історичному, але також і сучасному політичному аспекті.

"Це показує, скільки ми можемо досягнути, коли ми разом, коли ми себе підтримуємо і боремося спільно. Насправді ми маємо одного головного ворога, який упродовж віків трохи змінює свої обличчя, але загалом це - одне й те ж лице, одні й ті ж методи. Учімося історії, робімо висновки", - закликала вона.

Українці та поляки спільно поклали вінки до пам'ятника воякам УНР, а також до могили генерала Безручка, похованого серед інших українських військових. До цього у костелі святого Хреста у Варшаві відбулося богослужіння у пам'ять про українських та польських вояків армій Петлюри та Пілсудського.

Вшанування 100-річчя українсько-польського визволення Києва від більшовиків відбулося і в інших містах України та Польщі. Зокрема у Києві, Новограді-Волинському, Любліні. Дзвони пам'яті на честь українських та польських вояків били в суботу у Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі Києва та костелі святого Олександра у Києві, а також кількох інших місцях України, де поховано учасників українсько-польського походу на Київ.

Дати заснування Української академії наук: яка правильна?

Виглядає дивно, але факт: існує різнобій у позначенні точної дати створення Національної академії наук України. Перша дата – це 14 листопада 1918 року. Друга дата – це 27 листопада 1918 року. То ж яка дата – справжня? Відколи ми маємо вести відлік Академії?

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.