Меджліс звернувся до Кличка з приводу Дня пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Меджліс кримськотатарського народу написав звернення до очільника Києва Віталія Кличка у зв'язку з Днем пам'яті жертв геноциду кримських татар 18 травня

Як повідомляє Радіо Свобода, голова Меджлісу Рефат Чубаров опублікував на своїй сторінці у Facebook відповідний документ.

Через коронавірус цього року підготовка більшості меморіальних заходів, присвячених пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу стала неможливою. А тому дуже важливе значення має "відповідне оформлення вулиць і площ міста Києва".

Меджліс попросив київського мера дати доручення про "оформлення 18 травня 2020 чорними жалобними стрічками державних прапорів України, встановлених над адміністративними будівлями або на флагштоку біля Київської міської ради, районних рад, структурних підрозділів міської та районної влади (головних управлінь, управлінь самостійних відділів ) і підлеглих їм установ, інших державних і комунальних установ".

Також у документі вказується прохання розмістити на зовнішній рекламі розробленого "Кримським домом" зображення, яке "відображає суть трагедії кримськотатарського народу 18 травня 1944 року".

Крім цього, Меджліс попросив "уникати в день 18 травня 2020 офіційних розважальних масових заходів на вулицях і площах міста".

 

Довідка:

День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу - 18 травня в Україні та світі згадують про жертв депортації кримськотатарського народу з Криму у 1944 році. У цей день з півострова відправили перший ешелон кримських татар. Загалом було депортовано близько 200 тисяч осіб.

У цей день проходять жалобні заходи пам'яті жертв депортації кримськотатарського народу з Криму.

Згідно з постановою Верховної Ради України, день 18 травня оголошено Днем пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.