У Греції знайшли 1600-річний череп зі слідами складної операції

Дослідницька місія Університету Адельфа (США) під час проведення розкопок на острові Тасос у Греції виявила скелети десяти чоловік тодішньої знаті, одному з яких було зроблено складну хірургічну операцію на головному мозку.

Про відкриття розповідає Урядовий кур'єр із посиланням на Phys.org.

 

Останки чотирьох жінок і шістьох чоловіків були виявлені на археологічній ділянці Паліокастро. Огляд кісток показав, що ці люди вели фізично важкий спосіб життя і отримали чимало травм. Судячи з характеру поховань, всі вони належали до вищого стану.

Як пояснив провідний дослідник, антрополог і доктор філософії Анагностіс Агеларакіс, чоловіки, ймовірно, були високопоставленими воїнами, кінними лучниками. Жінки, можливо, були їхніми дружинами або родичками.

Вони жили в період з IV по VII століття, коли острів Тасос входив до складу Східної Римської імперії. Для аналізу людських решток вчені залучили судових медекспертів.

"Аналіз виявив дуже серйозні травми, отримані як чоловіками, так і жінками, – говорить професор Агеларакіс. – Ці травми лікувались хірургічним і ортопедичним шляхом дуже досвідченим лікарем, хірургом з великим досвідом. Ми вважаємо, що це був військовий лікар".

Особливу увагу вчених привернув череп одного з похованих. Детальний аналіз показав, що хірург провів складну операцію на головному мозку. Характер втручання свідчить про важкі травми.

Шансів на виживання у цієї людини практично не було. Проте, лікар зробив спробу його врятувати. Ймовірно, це була дуже знаменита для населення Паліокастро людина.

Агеларакіс і його колеги зуміли отримати точні медичні, хірургічні та палеопатологічні дані про цю незвичайну операцію і "величезні зусилля хірурга".

Було встановлено, що ймовірною причиною хірургічного втручання була інфекція. Також встановлено, що чоловік помер під час або незабаром після операції.

"Ця хірургічна операція – найскладніша, яку я будь-коли бачив за мої 40 років роботи з антропологічними матеріалами, – розповідає Агеларакіс. – Неймовірно, що це взагалі було зроблено, з найскладнішими приготуваннями до втручання, а потім і з самою хірургічною операцією, яка була проведена в період, коли ніхто і не знав про антибіотики і наркоз".

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.