У Греції знайшли 1600-річний череп зі слідами складної операції

Дослідницька місія Університету Адельфа (США) під час проведення розкопок на острові Тасос у Греції виявила скелети десяти чоловік тодішньої знаті, одному з яких було зроблено складну хірургічну операцію на головному мозку.

Про відкриття розповідає Урядовий кур'єр із посиланням на Phys.org.

 

Останки чотирьох жінок і шістьох чоловіків були виявлені на археологічній ділянці Паліокастро. Огляд кісток показав, що ці люди вели фізично важкий спосіб життя і отримали чимало травм. Судячи з характеру поховань, всі вони належали до вищого стану.

Як пояснив провідний дослідник, антрополог і доктор філософії Анагностіс Агеларакіс, чоловіки, ймовірно, були високопоставленими воїнами, кінними лучниками. Жінки, можливо, були їхніми дружинами або родичками.

Вони жили в період з IV по VII століття, коли острів Тасос входив до складу Східної Римської імперії. Для аналізу людських решток вчені залучили судових медекспертів.

"Аналіз виявив дуже серйозні травми, отримані як чоловіками, так і жінками, – говорить професор Агеларакіс. – Ці травми лікувались хірургічним і ортопедичним шляхом дуже досвідченим лікарем, хірургом з великим досвідом. Ми вважаємо, що це був військовий лікар".

Особливу увагу вчених привернув череп одного з похованих. Детальний аналіз показав, що хірург провів складну операцію на головному мозку. Характер втручання свідчить про важкі травми.

Шансів на виживання у цієї людини практично не було. Проте, лікар зробив спробу його врятувати. Ймовірно, це була дуже знаменита для населення Паліокастро людина.

Агеларакіс і його колеги зуміли отримати точні медичні, хірургічні та палеопатологічні дані про цю незвичайну операцію і "величезні зусилля хірурга".

Було встановлено, що ймовірною причиною хірургічного втручання була інфекція. Також встановлено, що чоловік помер під час або незабаром після операції.

"Ця хірургічна операція – найскладніша, яку я будь-коли бачив за мої 40 років роботи з антропологічними матеріалами, – розповідає Агеларакіс. – Неймовірно, що це взагалі було зроблено, з найскладнішими приготуваннями до втручання, а потім і з самою хірургічною операцією, яка була проведена в період, коли ніхто і не знав про антибіотики і наркоз".

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.