У Рівному готують до відкриття парк історичної реконструкції. ФОТО

На лівому березі Басівкутського водосховища у Рівному тривають роботи зі створення парку історичної реконструкції, що відтворюватиме атмосферу часів Київської Русі.

Для нової атракції обрали назву "Городище Оствиця", йдеться на сторінці парку у Facebook.

 

"Оствицею в давнину називали річку Устя. А городища – давні укріплення, що були оточені земляними валами з ровами. Городища будувалися переважно у важкодоступних місцях – на високих мисах та останцях, для того щоб сховатися під час нападу на поселення.

Одне з таких давніх укріплень існувало на лівому березі Басівкутського водосховища, про що свідчить насип заввишки 7-9 метрів та низка археологічних знахідок. Археологічні джерела дають змогу датувати Басівкутське городище XI – першою половиною XII ст.", – йдеться у повідомленні.

 

Територія парку історичної реконструкції розташована біля підніжжя цього городища. Очікується проведення археологічної експедиції "Городище Оствиця. Весна 2020", щоб детальніше дослідити пам`ятку.

Цього літа на "Оствиці" планували провести фестиваль стародавніх човнів. На нього запросили реконструкторів з усієї України, планували бути й шанувальники стародавніх лодій з Польщі.

 

Частина парку буде постійнодіючою і безкоштовною. Це – майстерні, де працюватимуть народні умільці. Сюди можна буде прийти в будь-який час і подивитися чи самому попрацювати разом з майстром і зробити якийсь виріб на майстер-класі.

Для майстерень планують побудувати автентичні давньоруські хати з відтвореним побутом того часу. Тут же діятимуть ярмарки, стилізована фотозона, корабельна майстерня, де будуватимуть автентичні човни.

Передбачено і створення пристані для збудованих човнів, на яких можна буде покататися Басівкутським водосховищем.

Крім того, тут закладають горіховий гай для відпочинку просто неба.

Інша частина парку – розважальна зона, яка функціонуватиме епізодично для проведення масових культурно-мистецьких заходів, фестивалів історичної реконструкції.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.