У Рівному готують до відкриття парк історичної реконструкції. ФОТО

На лівому березі Басівкутського водосховища у Рівному тривають роботи зі створення парку історичної реконструкції, що відтворюватиме атмосферу часів Київської Русі.

Для нової атракції обрали назву "Городище Оствиця", йдеться на сторінці парку у Facebook.

 

"Оствицею в давнину називали річку Устя. А городища – давні укріплення, що були оточені земляними валами з ровами. Городища будувалися переважно у важкодоступних місцях – на високих мисах та останцях, для того щоб сховатися під час нападу на поселення.

Одне з таких давніх укріплень існувало на лівому березі Басівкутського водосховища, про що свідчить насип заввишки 7-9 метрів та низка археологічних знахідок. Археологічні джерела дають змогу датувати Басівкутське городище XI – першою половиною XII ст.", – йдеться у повідомленні.

 

Територія парку історичної реконструкції розташована біля підніжжя цього городища. Очікується проведення археологічної експедиції "Городище Оствиця. Весна 2020", щоб детальніше дослідити пам`ятку.

Цього літа на "Оствиці" планували провести фестиваль стародавніх човнів. На нього запросили реконструкторів з усієї України, планували бути й шанувальники стародавніх лодій з Польщі.

 

Частина парку буде постійнодіючою і безкоштовною. Це – майстерні, де працюватимуть народні умільці. Сюди можна буде прийти в будь-який час і подивитися чи самому попрацювати разом з майстром і зробити якийсь виріб на майстер-класі.

Для майстерень планують побудувати автентичні давньоруські хати з відтвореним побутом того часу. Тут же діятимуть ярмарки, стилізована фотозона, корабельна майстерня, де будуватимуть автентичні човни.

Передбачено і створення пристані для збудованих човнів, на яких можна буде покататися Басівкутським водосховищем.

Крім того, тут закладають горіховий гай для відпочинку просто неба.

Інша частина парку – розважальна зона, яка функціонуватиме епізодично для проведення масових культурно-мистецьких заходів, фестивалів історичної реконструкції.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.