У Нідерландах знайшли перстень вікінгів

Історичний музей в голландському Лейдені перед закриттям на карантин встиг поповнити свою колекцію рідкісним срібним перстнем епохи вікінгів.

Археолог-любитель виявив прикрасу на кукурудзяному полі недалеко від Хугвуда в провінції Північна Голландія і продав його музею, повідомляє "НВ" із посиланням на History Blog.

 

Діаметр прикраси становить 25 мм, а вага — вісім грамів, тобто кільце досить велике. Його було зроблено з двох скручених срібних дротів, одного товстішого, одного тонкого. Такий стиль використовували ювеліри вікінгів з ІХ по ХІ століття. Ця прикраса датується Х століттям.

Розмір перстня може означати, що він був зроблений для вікінга з дуже товстими пальцями, але куратор музею RMO Аннемаріке Віллемсен вважає, що його насправді носили як підвіску.

Пасма сплющуються і тоншають нагорі, де вони звисають з ланцюга. Це не виглядає як випадковість: кільце, мабуть, було спеціально зроблено, щоб бути кулоном. Сліди зношення підтверджують, що кільце було підвішене за тонку частину.

Це схоже на мініатюрну версію шийних прикрас, які носили представники еліти вікінгів того часу. Вони також часто виготовлялися з крученого дроту, тонкого з одного боку, а потім поступово потовщеного.

Данські вікінги почали здійснювати набіги на Нідерланди в Х столітті, ненадовго окупувавши голландське узбережжі, але вони не оселилися в цих краях, як в Ірландії або Англії.

Вони мали тимчасові поселення в регіоні, який сьогодні є провінцією Північна Голландія. Там вони розбили табір, в якому перебували взимку, а також в перервах між набігами.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.