Спецпроект

Світовий конгрес українців підтримав Вʼятровича

На підтримку В’ятровича виступили СКУ та інші громадські організації

Світовий конгрес українців оприлюднив відкрите звернення до Державного бюро розслідувань (ДБР), висловивши занепокоєння заявою ексголови Українського інституту національної пам'яті Володимира В'ятровича щодо його переслідування.

 

ВІДКРИТЕ ЗВЕРНЕННЯ ДО ДЕРЖАВНОГО БЮРО РОЗСЛІДУВАНЬ

Громадський Комітет з вшанування пам'яті жертв Голодомору- геноциду 1932-33 років, Громадська організація "Всеукраїнська правозахисна організація "Меморіал" імені Василя Стуса" та Світовий Конгрес Українців занепокоєні заявою народного депутата Володимира В'ятровича про його переслідування як колишнього Голови Українського інституту національної пам'яті за організацію ним у 2018 році Міжнародного форуму "Україна пам'ятає, світ визнає!", присвяченого 85-роковинам Голодомору - геноциду української нації".

У Форумі взяли участь багато українських та закордонних гостей.

Серед доповідачів Форуму було 32 українських та 20 іноземних дослідників теми Голодомору, низка представників іноземних країн, Світового конгресу українців, керівники європейських інституцій національної пам'яті, кількасот учасників та представники українських та закордонних медіа.

Одночасно меморіальні заходи відбулися у більш як 80-ти містах планети у Австралії, Канаді, США, Японії, Китаї, Португалії, Італії, Угорщині, Чехії та інших країнах.

Голодомор визнаний злочином у багатьох країнах світу. Трагедії такого рівня і такого значення для масової свідомості нації є одним з базових елементів національної пам'яті, який виростає з моральної потреби вшанувати пам'ять невинно убієнних та убезпечити майбутні покоління від повторення у майбутньому.

На державному рівні вшановують пам'ять жертв Голокосту в Державі Ізраїль, жертв інших масових убивств у країнах, які постраждали.

Натомість в Україні вшанування жертв Голодомору-геноциду з залученням державних коштів знову стало можливим лише після перемоги Революції Гідності.

Громадський Комітет із вшанування пам'яті жертв Голодомору- геноциду 1932-33 років виступив співорганізатором державно- громадських заходів пам'яті 85 роковин Голодомору. Наші представники та колеги брали участь у Форумі, який відбувся на високому науковому, представницькому та організаційному рівні.

Примітно також, що ДБР розпочало розслідування за листом політика, відомого своїми зневажливими заявами щодо теми Голодомору та національної пам'яті українців, котрий, окрім того, публічно оголошує Володимира В'ятровича своїм політичним опонентом.

Закликаємо ДБР не стати інструментом у політичних замовленнях антиукраїнських сил, які піднімають голову останнім часом, і не спричинитися до згортання наукових досліджень про злочин геноциду української нації.

Підписи:

Ігор Юхновський - Співголова Громадського Комітету із вшанування пам'яті жертв Голодомору-геноциду 1932-33 років, доктор фізико- математичних наук, професор, академік НАН України;

Іван Васюник - Співголова Громадського Комітету із вшанування пам'яті жертв Голодомору-геноциду 1932-33 років;

Стефан Романів - Співголова Громадського Комітет із вшанування пам'яті жертв Голодомору-геноциду 1932-33 років, Перший віце-президент Світового конгресу українців;

Іван Окоєв – заступник Голови Всеукраїнської правозахисної організації "Меморіал" ім. В.Стуса;

Володимир Василенко - Заслужений юрист України, Надзвичайний і Повноважний Посол України, доктор юридичних наук, професор, з 2006 по 2010 — представник України в Раді ООН із прав людини;

Василь Вовкун – український громадський діяч, режисер, сценарист, культуролог. Міністр культури і туризму України у 2007–2010 роках;

Євстратій (Зоря) - архієрей Православної церкви України, архієпископ Чернігівський і Ніжинський, речник Священного Синоду;

Оксана Забужко - письменниця, громадська діячка, Лауреат Національної премії України ім. Т.Г.Шевченка;

Ярослав Калакура - доктор історичних наук, професор-консультант кафедри архівознавства та спеціальних галузей історичної науки Київського національного університету імені Тараса Шевченка;

Сергій Квіт – професор Національного університету "Києво-Могилянська академія", Міністр освіти і науки України (2014-2016);

Роман Круцик - Почесний голова Київської міської організації Українського добровільного історико-просвітницького правозахисного благодійного товариства "Меморіал" імені В. Стуса;

Георгій Папакін - доктор історичних наук, професор, директор Інституту української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України;

Іван Патриляк - доктор історичних наук, декан історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка;

о. Олекса Петрів - Митрофорний протоієрей, Керівник Департаменту зовнішніх зв'язків в Україні УГКЦ;

Роман Подкур – кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.