Окупанти знайшли затонулий у 1941 році корабель

Біля берегів анексованого Росією Криму знайшли теплохід «Вірменія», який затонув при евакуації Севастополя у 1941 році

Про це повідомляє Радіо Свобода.

Виконавчий директор центру підводних досліджень Російського географічного товариства Сергій Фокін повідомив, що біля берегів анексованого Росією Криму знайшли затонулий теплохід "Вірменія".

Теплохід
Теплохід "Вірменія"

"Нам пощастило взяти участь в операції, яка тривала без малого 79 років. Саме стільки виповниться з моменту загибелі теплоходу "Вірменія" восени цього року. Знайти її вдалося завдяки системній роботі наших збройних сил, які впродовж багатьох років прочісували квадрат за квадратом. У результаті знайшли спочатку магнітну аномалію, потім підтвердили, що там дійсно є якийсь об'єкт на дні", – сказав Фокін.

За його словами, роботи проводили на глибині в півтора кілометра.

"Ми знайшли на самому носі корабельний дзвін, на якому вибита назва транспортного судна. Помилка тут виключена абсолютно… Найбільш часта версія про те, що була торпедована одиночним літаком, який випустив дві торпеди – одна з них влучила в носову частину… Так ось, ми тепер уже аргументовано можемо сказати, що це було не зовсім так", – додав Фокін.

Він зазначив, що обводи корпусу не пошкоджені, тому торпедна атака виключена. При цьому і верхня частина, і центральна частина надбудови дуже сильно зруйновані.

"Такі руйнування характерні для бомбардування з повітря. Дійсно, одна з версій, які зустрічаються, зі слів очевидців, що "Вірменія" була атакована ланкою з чотирьох літаків, які скинули бомби в її середню частину. Аргументовано можемо сказати, що теплохід стоїть на ґрунті одним фрагментом. Тонув дійсно швидко. Про це свідчать і характер пошкоджень, і той факт, що достатня кількість ілюмінаторів не була розбита, не залишилася у своїх оправах, а була просто-таки вдавлена всередину. Це характерно для швидкого затонення судна", – розповів Фокін.

Корабель "Вірменія" затонув під час Другої світової війни – 7 листопада 1941 року. Корабель евакуював тисячі людей із Севастополя.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.