Влада Львова відмовилася дозволити перепоховання Кузнєцова

Виконавчий комітет Львівської міської ради відмовив Росії забрати тлінні останки Миколи Кузнєцова, похованого у 1960 році на Пагорбі Слави у Львові

Виконавчий комітет Львівської міської ради розглянув рішення "Про розгляд питання перепоховання тлінних останків Кузнєцова М. І". Як повідомив Андрій Москаленко, заступник міського голови Львова з питань розвитку, по цьому питанню місто звернулося до Служби безпеки України і профільних міністерств про надання роз'яснень, позаяк це вже виходить за межі повноважень міської ради.

Враховуючи отримані відповіді було підготовлено рішення про відмову у наданні дозволу на перепоховання на Широкорєчєнському військово-меморіальному комплексі у м. Єкатеринбурзі Російської Федерації тлінних останків Миколи Кузнєцова.

 
Фото: Роман Балух

"Ми вже розглядали це питання. Зважаючи на суспільний резонанс, зважаючи на те, що ці останки мають бути передані країні-агресору, і що це питання вже виходить за межі повноважень міської ради, було прийнято рішення звернутися до Служби безпеки України, до профільних міністерств, зокрема Міністерства культури, щодо їхньої позиції в цьому питанні.

Ми отримали відповіді. Зокрема, у листі від Міністерства культури йдеться: "У зв'язку з цим, в умовах російсько-української війни, яка триває, будь-які офіційні контакти України з державою агресором, у тому числі пов'язані з історичним минулим, є небажаними, оскільки можуть мати негативні суспільно-політичні наслідки. Тому розгляд питання ексгумації і передачі Російській Федерації останків Миколи Кузнєцова на даний час є недоцільним і передчасним".

Натомість Служба безпеки України, написала, що цю інформацію буде враховано при відновлені переговорного процесу стосовно повернення наших полонених, які утримуються на території Росії.

Тому, з огляду на ці відповіді, ми підготували рішення про відмову у наданні дозволу на перепоховання, враховуючи позицію державних інституцій", — доповів Андрій Москаленко.

Мер Львова Андрій Садовий вважає, що таке рішення в теперішніх реаліях є на часі.

"Якщо, завдяки цьому, ми зможемо отримати наших полонених з Росії додому, то будемо це враховувати", — наголосив мер Львова.

7 лютого 2020 р на засіданні виконавчого комітету Львівської міської ради було розглянуто рішення "Про перепоховання праху Кузнєцова М. І.". Розгляд рішення перенесли до часу отримання відповіді з цього приводу від Служби безпеки України і відповідних Міністерств. Як наголосив міський голова Львова Андрій Садовий, поки наші хлопці знаходяться в полоні, місто не має морального права це питання розглядати. Лише, коли Російська федерація верне наших полонених, тоді це питання розглядатимуть.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.