В Африці розкопали християнський храм. ФОТО

Археологи з Польщі та Італії знайшли на півночі Ефіопії руїни християнського храму.

"Місцеве населення знало, що колись в цьому місці був християнський храм, але через поганий стан не було точно відомо, до якого періоду він відноситься і як він улаштований", - заявив керівник дослідницького проекту Мікела Гаудіелло, передає Газета.UA.

 

За допомогою дрона вчені розгледіли з повітря залишки споруди і правильно визначили місце розкопок.

У березні почались розкопки. Через пандемію коронавірусу дослідження призупинили через 8 днів. Але все одно вчені змогли зібрати достатньо матеріалу для досліджень.

 

Знайшли кам'яні колони висотою в кілька метрів, фрагмент напівкруглої апсиди у вигляді кам'яних блоків підлоги і залишки стін. Виявили фрагменти кераміки і кам'яний блок з висіченим написом давньоефіопською мовою. Над перекладом зараз працюють вчені.

Будівлі датують 700-1100 роками.

 

Храм був важливим пунктом на торгових шляхах, що ведуть з глибин Африки в Аксум – столицю християнської держави, яка існувала в перших століттях після Р.Х.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.