Заповідник "Більськ" презентував золото скіфів і календар для потойбічного життя. ВІДЕО

Вже другий відеоролик з нового проєкту "Вітруальний музей заповідника "Більськ" презентували в Facebook. Він присвячений золоту скіфів.

Про це кореспонденту Укрінформу повідомила молодший науковий співробітник історико-культурного заповідника "Більськ", що на Полтавщині, Оксана Дорошенко.

 

"Презентуємо золоті прикраси жіночого головного убору – калафу. Їх знайшли в курганному некрополі, де була похована молода заможна жінка віком до тридцяти років, ще в 1994 році члени полтавської археологічної експедиції під керівництвом Олександра Супруненка.

Бляшки датуються першою половиною IV століття до Р.Х.. Вони штамповані на тонкій золотій фользі у вигляді античного бога виноградарства та виноробства Діоніса з пишними кучерями з повитою на голові пов'язкою.

Культ Діоніса у скіфських племен, що жили на Більському городищі, яке ототожнюється вченими з Гелоном, був досить сильний. Кожна з прикрас має по чотири-п'ять маленьких отворів, нанесених голкою, для пришивання", – розповіла Дорошенко.

"Усі уламки лискованої посудини дивом збереглися під час неодноразових пограбувань протягом багатьох століть. Коли фахівці їх склали до купи, всі були вражені її незвичним геометричним орнаментом, інкрустованим білою пастою, який схожий на космічне небо.

Найімовірніше, це ритуальна посудина з календарем для життя у потойбічному світі", - говорить директор історико-культурного заповідника "Більськ" Ігор Корост.

Ці та інші артефакти, які ще будуть представлені у віртуальному музеї заповідника, зберігаються у його фондах. Сьогодні ми можемо милуватися ними завдяки карантину – співробітники "Більська" під час вимушених канікул зайнялися створенням нового контенту.


ДОВІДКА. Більське городище – історична пам'ятка доби скіфського часу. Городище розташоване на Полтавщині в районі села Більськ і є найбільшим укріпленням скіфської пори у Східній Європі. У давнину воно являло собою типове укріплене поселення. Перші археологічні розкопки тут провели 1906 року.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.