Шнур віком 50 тисяч років. Унікальна знахідка розповіла про інтелект неандертальців. ФОТО

У печері у Франції знайшли шматок мотузки віком 50 тисяч років – найдавніший із досі виявлених. Це відкриття ставить під сумнів твердження, що у своїх когнітивних здібностях неандертальці поступалися сучасним людям.

У дослідженні, опублікованому в Scientific Reports, зазначають, що крихітний тришаровий фрагмент шнура, виготовленого з кори, знайшли на кам'яному інструменті, віднайденому в Абрі-дю-Марас, йдеться у матеріалі ВВС. України.

Електронна мікрографія фрагменту мотузки показує переплетені волокна
Електронна мікрографія фрагменту мотузки показує переплетені волокна
ФОТО: PA MEDIA

Це означає, що неандертальці розуміли такі поняття, як пари, множини та числа.

Переплетені волокна є основою для одягу, сумок, сіток і навіть човнів.

Раніше було відомо, що неандертальці – які вимерли близько 40 тисяч років тому – вміли робити дьоготь з березової кори, малюнки та намистини.

Вони також могли користуватись вогнем, жили в укриттях, були вправними мисливцями на великих тварин і свідомо ховали мертвих у могилах.

Зазвичай археологи та палеоантропологи у таких місцях розкопок, як Абрі-дю-Марас, знаходять лише фауністичні рештки чи кам'яні знаряддя. Матеріали, які легко розкладаються, там зазвичай відсутні.

Кам'яний інструмент знайшли у шарі ґрунту віком від 52 до 41 тис. років
Кам'яний інструмент знайшли у шарі ґрунту віком від 52 до 41 тис. років
ФОТО: PA MEDIA

Але команда дослідників з Франції, США та Іспанії виявила фрагмент шнура, що присох до задньої сторони 60-міліметрового кам'яного інструменту.

Шнур, як вважають, виготовили із внутрішньої частини кори хвойного дерева. Він був приблизно 6,2 мм завдовжки та 0,5 мм завширшки.

Три групи волокон відокремили і скрутили за годинниковою стрілкою. Після цього пасма сплели проти годинникової стрілки, щоб утворився шнур.

 
ФОТО: PA MEDIA

У дослідженні, яке очолював Брюс Гарді з Кенійського коледжу в Огайо, дійшли висновку, що виготовлення шнура продемонструвало, що неандертальці мали детальне екологічне розуміння дерев та способів їхнього перетворення на абсолютно інакші функціональні речі.

Згідно з дослідженням, виробництво шнура також передбачає наявність когнітивного розуміння чисел та контекстно-залежної пам'яті – адже для цього потрібно одночасно усвідомлювати кілька послідовних операцій.

Враховуючи нові знахідки неандертальського мистецтва та виробів, їхні когнітивні здібності не поступаються здібностям сучасних людей, кажуть дослідники.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.