Шнур віком 50 тисяч років. Унікальна знахідка розповіла про інтелект неандертальців. ФОТО

У печері у Франції знайшли шматок мотузки віком 50 тисяч років – найдавніший із досі виявлених. Це відкриття ставить під сумнів твердження, що у своїх когнітивних здібностях неандертальці поступалися сучасним людям.

У дослідженні, опублікованому в Scientific Reports, зазначають, що крихітний тришаровий фрагмент шнура, виготовленого з кори, знайшли на кам'яному інструменті, віднайденому в Абрі-дю-Марас, йдеться у матеріалі ВВС. України.

Електронна мікрографія фрагменту мотузки показує переплетені волокна
Електронна мікрографія фрагменту мотузки показує переплетені волокна
ФОТО: PA MEDIA

Це означає, що неандертальці розуміли такі поняття, як пари, множини та числа.

Переплетені волокна є основою для одягу, сумок, сіток і навіть човнів.

Раніше було відомо, що неандертальці – які вимерли близько 40 тисяч років тому – вміли робити дьоготь з березової кори, малюнки та намистини.

Вони також могли користуватись вогнем, жили в укриттях, були вправними мисливцями на великих тварин і свідомо ховали мертвих у могилах.

Зазвичай археологи та палеоантропологи у таких місцях розкопок, як Абрі-дю-Марас, знаходять лише фауністичні рештки чи кам'яні знаряддя. Матеріали, які легко розкладаються, там зазвичай відсутні.

Кам'яний інструмент знайшли у шарі ґрунту віком від 52 до 41 тис. років
Кам'яний інструмент знайшли у шарі ґрунту віком від 52 до 41 тис. років
ФОТО: PA MEDIA

Але команда дослідників з Франції, США та Іспанії виявила фрагмент шнура, що присох до задньої сторони 60-міліметрового кам'яного інструменту.

Шнур, як вважають, виготовили із внутрішньої частини кори хвойного дерева. Він був приблизно 6,2 мм завдовжки та 0,5 мм завширшки.

Три групи волокон відокремили і скрутили за годинниковою стрілкою. Після цього пасма сплели проти годинникової стрілки, щоб утворився шнур.

 
ФОТО: PA MEDIA

У дослідженні, яке очолював Брюс Гарді з Кенійського коледжу в Огайо, дійшли висновку, що виготовлення шнура продемонструвало, що неандертальці мали детальне екологічне розуміння дерев та способів їхнього перетворення на абсолютно інакші функціональні речі.

Згідно з дослідженням, виробництво шнура також передбачає наявність когнітивного розуміння чисел та контекстно-залежної пам'яті – адже для цього потрібно одночасно усвідомлювати кілька послідовних операцій.

Враховуючи нові знахідки неандертальського мистецтва та виробів, їхні когнітивні здібності не поступаються здібностям сучасних людей, кажуть дослідники.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.