Росія почала розслідування «злочинів фінів» під час Другої світової війни

Слідчий комітет РФ почав перевірку «за фактом геноциду мирного населення Карело-Фінської РСР».

Слідчий комітет Росії (СКР) почав перевірку фактів знищення радянських військовополонених у фінських концентраційних таборах на території сучасної Карелії в роки Другої світової війни. Про це ідеться на сайті Слідчого комітету РФ, повідомляє Главком.

Меморіальний камінь, встановлений у Петрозаводську в пам'ять про загиблих у концтаборі
Меморіальний камінь, встановлений у Петрозаводську в пам'ять про загиблих у концтаборі
Фото: Петрозаводск говорит

"За фактом геноциду мирного населення Карело-Фінської РСР за расовою ознакою проводиться процесуальна перевірка за ознаками злочину, передбаченого ст. 357 КК РФ", - йдеться в повідомленні на сайті СКР. Як повідомляється, слідчі вивчають нещодавно розсекречені матеріали управління ФСБ Росії.

Відзначається, що за свідченнями в'язнів концтаборів, умови проживання в них, а також норми харчування та трудової повинності носили несумісний з життям характер.

В результаті цього за період окупації загинули тисячі людей, в тому числі малолітні діти. У СКР обіцяли дати правову оцінку "діям фінських загарбників і їхніх пособників".

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.