Росія почала розслідування «злочинів фінів» під час Другої світової війни

Слідчий комітет РФ почав перевірку «за фактом геноциду мирного населення Карело-Фінської РСР».

Слідчий комітет Росії (СКР) почав перевірку фактів знищення радянських військовополонених у фінських концентраційних таборах на території сучасної Карелії в роки Другої світової війни. Про це ідеться на сайті Слідчого комітету РФ, повідомляє Главком.

Меморіальний камінь, встановлений у Петрозаводську в пам'ять про загиблих у концтаборі
Меморіальний камінь, встановлений у Петрозаводську в пам'ять про загиблих у концтаборі
Фото: Петрозаводск говорит

"За фактом геноциду мирного населення Карело-Фінської РСР за расовою ознакою проводиться процесуальна перевірка за ознаками злочину, передбаченого ст. 357 КК РФ", - йдеться в повідомленні на сайті СКР. Як повідомляється, слідчі вивчають нещодавно розсекречені матеріали управління ФСБ Росії.

Відзначається, що за свідченнями в'язнів концтаборів, умови проживання в них, а також норми харчування та трудової повинності носили несумісний з життям характер.

В результаті цього за період окупації загинули тисячі людей, в тому числі малолітні діти. У СКР обіцяли дати правову оцінку "діям фінських загарбників і їхніх пособників".

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.