Танення льодовиків відкриває стародавні артефакти

У Норвегії через танення льодовиків відкрився гірський перевал, на якому знаходять чудово збережені речі епохи вікінгів

Глобальне потепління призвело до інтенсивного танення льодовиків. Зокрема, це сталося неподалік від олімпійської столиці 1994 року Ліллегаммера.

В провінції Оппланд (Норвегія) археологи розпочали проект ще у 2011 році. Нещодавно учені Ларс Пільо, Еспен Фінстад та Джеймс Барретт опублікувати результати довготривалих дослідження у науковому часописі "Antiquity".

Було віднайдено більше 3000 артефактів та 450 супутніх знахідок (роги оленів, кістки коней, рештки кінського гною). Знахідки датують 300-1500 роками. Датування проведене за допомогою радіовуглецевого аналізу.

Туніка
Туніка
secretsoftheice.com

Серед знахідок – лижі, уламки саней, шкіряне взуття, плетені рукавиці, підкови, цвяхи, тростини, снігоступи. Більшість цих речей подорожні губили, викидали через поломку або позбувались у критичних ситуаціях (наприклад, при обмороженні).

Історично місцеві жителі використовували ці засніжені льодовики для подорожей навесні та початку літа.

Спочатку перевал був місцем, де місцеві мешканці полювали на оленів. Пізніше його стали використовувати для подорожей та торгівлі. На перевалі споруджені камʼяні стовпи для позначення шляху.

Камʼяний стовп для позначення шляху
Взуття ХІ століття
 SECRETSOFTHEICE.COM

Як вважають науковці, припинення використання перевалу повʼязане із погіршенням клімату під час Малого льодовикового періоду та добре задокументованої епідемії чуми, яка різко скоротила чисельність населення.

Археологічні дослідження були профінансовані Міністерством клімату та навколишнього середовища Норвегії, директоратом культурної спадщини, радою провінції Опланд та Музеєм культурної історії Норвегії.

З деталями проєкту можна ознайомитись на сайті.

Взуття ХІ  століття
Камʼяний стовп для позначення шляху
ДЖЕЙМС БАРРЕТТ, УНІВЕРСИТЕТ КЕМБРИДЖ

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.