Україна має законодавчо захистити від окупантів Херсонес – Фоменко

Верховна Рада має нагально ратифікувати документ, спрямований на захист культурної спадщини, що має убезпечити, зокрема, від руйнації окупантами Херсонес Таврійський у Криму - про це заявила в.о. міністра культури та інформаційної політики Світлана Фоменко

В інтерв'ю Укрінформу в.о. міністра культури та інформаційної політики Світлана Фоменко наголосила, що Верховна Рада має нагально ратифікувати документ, спрямований на захист культурної спадщини, що має убезпечити, зокрема, від руйнації окупантами Херсонес Таврійський у Криму

"Україна має ратифікувати другий протокол до Гаазької конвенції 1954 року про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту. Він вже перебуває в стінах Верховної Ради. Це протокол прямої дії, відтак не потребує внесення в наше законодавство додаткових змін. Він насамперед стосується збереження нашої спадщини на окупованих територіях. І, оскільки в нас триває окупація, то він негайно набирає чинності та починає діяти", - сказала Фоменко.

 

Вона пояснила, що при цьому одразу включається чіткий механізм захисту спадщини, яка залишилася на окупованій території, забороняється її мілітаризація - якраз те, що відбувається в Криму.

"Наприклад, у буферній зоні Херсонесу Таврійського, який є об'єктом ЮНЕСКО, триває будівництво полігону. Протокол накладає зобов'язання на державу-окупанта щодо збереження спадщини, говорить про те, що ми можемо застосовувати механізми спеціального захисту окремих пам'яток та застосовувати ці механізми на міжнародній арені. Протокол деталізує відповідальність за пошкодження, руйнацію, незаконні розкопки, вивезення з окупованої території наших культурних цінностей", - розповіла очільниця міністерства.

Фоменко також додала, що на сайті міністерства культури Російської Федерації містяться відкриті листи на дозволи проведення розкопок у Криму.

"По суті, це документи, які дають право на розкопки наших археологічних об`єктів. За ними ми можемо бачити, як активно і де саме "копають" окупанти по всьому Криму. Відтак, з ратифікацією протоколу ми матимемо у правовій площині вагомі аргументи й важелі для захисту своїх позицій за допомогою міжнародного законодавства", - підкреслила Фоменко.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.