НБУ ввів в обіг нову монету

З 16 квiтня 2020 року в обіг вводиться нова ювілейна монета, присвячена Видубицькому Свято-Михайлівському монастирю

Монета присвячена Видубицькому Свято-Михайлівському монастирю, заснованому сином князя Ярослава Всеволодом на південній околиці Києва – в урочищі Видубичі.

За літописом, назва урочища походить від слова "видибати" – на цьому місці виплив дерев'яний ідол бога Перуна, якого було скинуто в Дніпро біля Старокиївської гори під час хрещення Київської Русі. Першим мурованим храмом на території монастиря була Михайлівська церква, зведена в останній чверті ХІ ст.

На початку ХІІ ст. монастир стає одним із центрів літописання. До володінь монастиря належали звіринецькі, либідські, наводницькі, осокорківські та інші землі з перевозами на Дніпрі та його притоці Либеді. Монастир брав активну участь у політичному житті Київської Русі.

Саме тут, біля Михайлівської церкви, за традицією збиралося на рать воїнство.

Сучасний ансамбль Видубицького монастиря, що є пам'яткою архітектури національного значення, сформувався з кінця XVII – початку XVIII ст., коли в монастирі з'являється кілька чудових споруд: один із найкращих шедеврів українського бароко – Георгіївський собор, трапезна з храмом Преображення Господнього, дзвіниця.

 

На аверсі монети розміщено: угорі – малий Державний Герб України, над яким напис півколом УКРАЇНА; у центрі на дзеркальному тлі зображено знакові будівлі архітектурного комплексу Видубицького монастиря в оточенні квітів; зазначено написи: 10/ГРИВЕНЬ/2020, ВИДУБИЦЬКИЙ СВЯТО-МИХАЙЛІВСЬКИЙ МОНАСТИР (півколом).

На реверсі монети зображено композицію: у центрі – сходи, що символізують давню історію монастиря, на першій сходинці яких напис – ХІ ст.; ліворуч – стилізовані іконографічні образи святих, праворуч від сходів – образ ченця, унизу відбиток печатки князя Всеволода, праворуч від неї – герб полковника М. Миклашевського, коштом якого побудовано Георгіївський собор (1696–1701).

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.