В архівах виявили невідомі вірші Максима Рильського

19 березня класику української літератури Максиму Рильському виповнилося 125 років. З нагоди ювілею академічний журнал «Слово і Час» опублікував сенсаційну знахідку — два невідомі вірші поета та чотири його листи до різних адресатів, що так само становлять надзвичайну цінність для істориків літератури.

Про це повідомляє ЛітАкцент.

 

Обидва вірші — дружні послання Рильського до його друга і літературного побратима-неокласика Миколи Зерова. Цікаво, що це не автографи Рильського, а рукописні копії, які зробив якраз адресат віршів — сам Зеров.

Дружній характер стосунків двох поетів засвідчує і тон одного з віршів, написаного 22 травня — на Весняного Миколи. Рильський бажає товаришеві такого:


Ширяй же! На письменних розбишак

Згори дивись… Висміюй плем'я враже…

А решту вже нехай тобі коньяк

Словами виразнішими докаже.


Нове в епістолярії Рильського — це два листи до російського письменника, "колишньої зірки футуризму", як називав його сам Рильський, Олексія Кручоних та листовний діалог із Михайлом Рудницьким (крім двох відомих і чотирьох новизнайдених листів Рильського до Рудницького, опубліковано й відповіді Рудницького на них).

Листи зацікавлять також перекладознавців і лінгвістів висловленими в них думками й зауваженнями відомих літераторів. Виявляється, нашим нібито цьогочасним суперечкам уже багато років, скажімо, Рильський пише Рудницькому: "їй-Богу, "галицька" небезпека ніяк не більша, як небезпека суцільного калькування з російської мови!"

Листи розшукав у різних архівах України й Росії та супроводив докладним науковим коментарем і короткою посутньою передмовою літературознавець Богдан Цимбал.

На сайті "Слово і Час" представлено повнотекстову версію № 2 журналу. Прочитати публікацію новознайдених віршів і листів Максима Рильського можна тут на с. 92–106.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.