Вчені розповіли таємницю стародавніх прикрашених яєць. ФОТО

Якби ви захотіли подарувати екстравагантний подарунок десь 5000 років тому, ваш вибір міг зупинитися на яйці страуса.

Про це йдеться у матеріалі ВВС Україна.

Два яйця знайшли в
Два яйця знайшли в "могилі Ісіс", похованні часів цивілізації етрусків. Поховання це зробили приблизно у 625-550 роках до Р.Х.
ФОТО: BRITISH MUSEUM

Зараз декілька з цих чудових предметів, схожих на великі писанки, має у своїй колекції Британський музей у Лондоні. Вони прикрашені зображеннями тварин, квітів, воїнів та колісниць, геометричними візерунками.

Яйця знайшли в Італії, але їхнє походження тривалий час лишалося загадкою, адже страуси в Європі тоді не мешкали.

Останнє дослідження колекції музею міжнародною командою археологів продемонструвало новий погляд на їхню історію.

Яйця прикрашали багатьма способами – фарбували, прикрашали слоновою кісткою чи дорогоцінними металами, або вкривали дрібними каменями чи іншими матеріалами.

Археологи зазвичай знаходять яйця в місцях поховань заможних людей, і вони, ймовірно, були предметами розкоші, пояснює докторка Тамар Ходос, очільниця дослідницького проєкту в Брістольському університеті.

 
ФОТО: BRITISH MUSEUM

Науковці опублікували результати свого дослідження в четвер у журналі Antiquity.

Вони прагнули з'ясувати, звідки взялися страусині яйця, чи належали вони диким або вирощеним в неволі птахам.

Адже дикі страуси надзвичайно небезпечні, настільки, що давньогрецький історик Ксенофон писав, що їх ніхто не міг спіймати.



Що з'ясували вчені?

Археологи проаналізували ізотопи, тобто хімічні елементи, на яєчній скорлупі.

Використовуючи сучасні страусові яйця з Єгипту, Ізраїлю, Йорданії та Туреччини, дослідники порівнювали ізотопи у давніх та сучасних яйцях, щоб відстежити їхнє походження.

 
ФОТО: BRITISH MUSEUM
 
ФОТО: BRITISH MUSEUM

Отримані дані свідчать про те, що страусовими яйцями могли торгувати на великих відстанях від дельти Нілу на півночі Єгипту до Леванту (сучасні Йорданія, Сирія та Туреччина).

Команда науковців також вважає, що торговці полювали саме за яйцями диких страусів.

"Це було ризикованим завданням, оскільки страус неймовірно небезпечний, тому комусь довелося знайти не лише місця гніздування, але ще й потім вдалося вкрасти яйця", - пояснює пані Ходос.

Дослідники також застосували низку інструментів та прийомів, щоб спробувати відтворити методи, які стародавні майстри використовували для прикрашання яєць. На жаль, успіху вони не досягли.

Це означає, що для дослідників ще лишається багато роботи.

Зараз археологи планують дослідити символіку та використання страусових яєць, і чому вони стали настільки популярними в Середземноморському регіоні, де страусів не було.

Тож, якщо ви збираєтеся розмальовувати яйця на Великдень та дарувати їх комусь, ви можете вважати себе продовжувачем традиції, яка існує щонайменше 5000 років.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.