Створено комітет для видання праць Степана Бандери

З ініціативи Організації Українських Націоналістів (бандерівців) створено видавничий комітет, завдання якого – підготувати до друку і видати збірник творів Степана Бандери.

З ініціативи Організації Українських Націоналістів (бандерівців) створено видавничий комітет, завдання якого – підготувати до друку і видати збірник творів Степана Бандери.

"Провідник ОУН залишив об'ємну і ґрунтовну теоретичну спадщину, яка насьогодні є малодоступною для широкого кола зацікавлених і є значною мірою актуальною. Саме твори Бандери є найпереконливішим вираженням його ідеалів та переконань, вони є одним з наріжних каменів ідеології і стратегії революційної ОУН. Нагадуємо, що останній раз в Україні збірник творів Бандери "Перспективи української революції" видавався в Україні ще понад 20 років тому обмеженим накладом і є бібліографічною рідкістю" - повідомляє Націоналістичний портал.

 

До видавничого комітету, який очолив відомий дослідник життя і творчості Степана Бандери, кандидат історичних наук Микола Посівнич, увійшли директор Незалежного аналітичного центру "Українські Студії Стратегічних Досліджень" Юрій Сиротюк, представник Центру Національного Відродження імені Степана Бандери Ігор Артюшенко, редактор офіціозу ОУН "Шлях Перемоги" Віктор Рог і директор Музею національно-визвольних змагань Тернопільщини Євген Філь.

Видавничий комітет оголошує збірку коштів на видання і закликає до активної співпраці патріотичних українців на рідних землях і в діаспорі.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.