Створено комітет для видання праць Степана Бандери

З ініціативи Організації Українських Націоналістів (бандерівців) створено видавничий комітет, завдання якого – підготувати до друку і видати збірник творів Степана Бандери.

З ініціативи Організації Українських Націоналістів (бандерівців) створено видавничий комітет, завдання якого – підготувати до друку і видати збірник творів Степана Бандери.

"Провідник ОУН залишив об'ємну і ґрунтовну теоретичну спадщину, яка насьогодні є малодоступною для широкого кола зацікавлених і є значною мірою актуальною. Саме твори Бандери є найпереконливішим вираженням його ідеалів та переконань, вони є одним з наріжних каменів ідеології і стратегії революційної ОУН. Нагадуємо, що останній раз в Україні збірник творів Бандери "Перспективи української революції" видавався в Україні ще понад 20 років тому обмеженим накладом і є бібліографічною рідкістю" - повідомляє Націоналістичний портал.

 

До видавничого комітету, який очолив відомий дослідник життя і творчості Степана Бандери, кандидат історичних наук Микола Посівнич, увійшли директор Незалежного аналітичного центру "Українські Студії Стратегічних Досліджень" Юрій Сиротюк, представник Центру Національного Відродження імені Степана Бандери Ігор Артюшенко, редактор офіціозу ОУН "Шлях Перемоги" Віктор Рог і директор Музею національно-визвольних змагань Тернопільщини Євген Філь.

Видавничий комітет оголошує збірку коштів на видання і закликає до активної співпраці патріотичних українців на рідних землях і в діаспорі.

Крути-1918: вчені проти міфів

Довкола знакових подій з часом нагромаджуються міфи й легенди, які можуть не мати жодного стосунку до історичної дійсності. Бій під Крутами не став винятком. Вже на еміграції популяризація крутянського подвигу нерідко супроводжувалася неточностями і недоладностями, на що звертали увагу навіть окремі учасники визвольної боротьби й діячі української діаспори. Попри незрівнянно більші інформаційні можливості сучасного суспільства, сьогодні мас-медіа часом ретранслюють не лише давно спростовані легенди про бій під Крутами, але й новітні міфи, творці яких інколи доволі безапеляційно просувають своє "бачення" історичних подій.

Крутянці на світлинах

19 березня 1918 року Київ був у зажурі... Ховали крутянців... «Прості деревяні блакитні домовини були поставлені по дві на площадки візників». На Бібіковському бульварі стрікотіла плівкою відеокамера, що фільмувала траурну процесію. Професор Грушевський сказав: «Dulce et decorum est pro patria mori. – Солодко і прекрасно вмерти за отчизну так, як умерли оці сини й брати наші, які полягли головами, боронячи рідний край від ворогів...». У будівлі Центральної Ради робили ремонт – з фронтону знімали двоголового орла, символ російського самодержавства.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».