У Німеччині встановлять пам'ятник Леніну

Після багаторічної боротьби між місцевою владою і лівою партією у німецькому місті Ґельзенкірхен встановлять пам'ятник Володимиру Леніну.

Як повідомляє Суспільне із посиланням на The Guardian, Ґельзенкірхен знаходиться в центру Рурської долини, яка раніше була промисловим центром Німеччини, тому там доволі багато людей робітничого класу.

 

Суд дав дозвіл марксистсько-ленінської партії Німеччини встановити у місті металеву статую за межами своєї штаб-квартири. Міська влада намагалася зупинити процес, наказавши зупинити будівництво бетонного постаменту, на якому вона повинна стояти.

У наказі стверджувалося, що статуя "порушуть вигляд" сусідньої будівлі, яка є історичною, обмеживши вид для спостерігачів, і буде суперечити правилам збереження історичних пам'яток. Місцева районна рада також виступила проти встановлення пам'ятника саме через постать Леніна.

"Комуністичний лідер Ленін є представником насильства, придушення, терору і величезних людських страждань. Все це робить його несумісним з вільним демократичним конституційним порядком в Німеччині і означає, що він є символом боротьби і знищення нашої демократії", — йдеться в заяві.

Однак суд став на бік лівої партії, яка назвала рішення "фантастичною перемогою Володимира Ілліча Леніна".

"Ми дійсно щасливі. Ґельзенкірхен — робоче місто, і Ленін дуже добре тут вписується", — сказав голова партії Габі Фехтнер.

Представник міста заявив, що міська влада оскаржуватиме рішення суду.

Статуя, в якій Ленін простягає праву руку, повинна бути відкрита 14 березня на церемонії, яка, як очікується, приверне прихильників лівих з усієї країни. Марксистсько-ленінська партія намагалася встановити її напередодні 150-річчя від дня народження "вождя комунізму", 22 квітня.

Чавунна 2,15-метрова статуя була виготовлена в 1930-х роках в Радянському Союзі. Німецька марксистська партія придбала її в Чехії. Сама партія була заснована в 1982 році і знаходиться під наглядом німецької розвідки, яка вважає її екстремістською і неконституційною.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.