У Києві відреставрували "Кам’яницю війта" і будинок Апштейна

Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам’яток історії, культури і заповідних територій у 2019 році завершив реставрацію двох пам’яток, що перебувають у нього на балансі, та розпочав роботи ще на трьох.

Про це розповів директор департаменту охорони культурної спадщини КМДА Олександр Никоряк, повідомляє пресслужба міської влади.

 

"Була закінчена реставрація пам'ятки архітектури національного значення – будинку Биковського на вул. Костянтинівській, 6/8. Реставровано фасади, інтер'єри, замінено інженерне обладнання, благоустроєно прилеглу територію.

Найдавніший із збережених житлових будинків Києва має оригінальну об'ємно-просторову композицію з рисами оборонної споруди. На сьогодні функціонує як музей благодійництва.

Відновлена пам'ятка "Музей "Кам'яниця київського війта" готова приймати відвідувачів – киян та гостей міста", - сказав Никоряк.

Також відреставрована пам'ятка архітектури місцевого значення – будинок купця Апштейна на вул. Спаській, 12.

"Ця будівля – рідкісний зразок житлової будівлі особнякового типу у стилі неокласицизму. Виконано відновлювальні роботи з реставрації фасадів, інтер'єрів, інженерного обладнання", – наголосив Никоряк.

Крім того, були розпочаті реставраційні роботи на пам'ятці національного значення – корпус № 16 – келія Флорівського монастиря (будинку Артинова) на вул. Фролівській, 6/8. Завершити реставрацію планується 2020 року.

Розпочато ремонтно-реставраційні роботи на пам'ятці місцевого значення – адмінбудівлі РАЦСу, на вул. Борисоглібській, 6, які також будуть завершені поточного року.

До того ж розроблена науково-проєктна документація на реставрацію пам'ятки архітектури місцевого значення – прибуткового будинку, в якому проживали відомі художники Врубель, Котарбинський, родина Прахових на вул. Десятинній, 14. Реставраційні роботи планується розпочати і закінчити у 2020 році.

Розроблена науково-проєктна документація щодо пам'ятки національного значення – житловий будинок на вул. Сковороди, 9Б. Реставраційні роботи заплановано розпочати у 2020 році. Ця будівля – унікальний зразок житлового будинку допожежного Подолу.

Скореговано науково-проєктну документацію щодо пам'ятки місцевого значення – житлового будинку ювеліра Захара Брезгунова на Андріївському узвозі, 5/31. Реставраційні роботи заплановано продовжити цьогоріч.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.