АНОНС: Лекція «Більше не таємно: як в Україні відкрили ахріви ЧК-КҐБ»

Як в Україні відкрили найбільші на пострадянському просторі архіви ЧК-КҐБ та, що збергілагося за завісою секретності? Така лекція відбудеться в Полтаві.

Про це повідомляють організатори із Української академії лідерства. Полтава.

 

9 квітня 2015 року український парламент голосує відразу в цілому усі 4 "декомунізаційні" закони. Це була реакція на спробу повернути Україну в тоталітарне минуле. Перший закон відкривав доступ до архівів колишніх комуністичних спецслужб.

Що ховається за завісою секретності?

В чому звинувачував Комітет Вашого дідуся чи бабусю?

Чи могла спецслужба стежити за Вами під час навчання в інституті?

Хто із "сєлєбрєтіс" ХХ століття був агентом та чи можуть бути добрі і погані агенти?

Усе це та багато іншого на зустрічі із заступником директора Архіву СБУ (2014-2016), співавтором "декомунізаційних законів", керівником академічних програм Центру досліджень визвольного руху , істориком та журналістом, редактором онлайн-видання "Історична Правда" – Володимиром Бірчаком.


Час: 6 березня, п'ятниця, 17:30


Місце: УАЛ. Полтава, пров. Рибальський, 16


Вхід вільний

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.