Вийшов трейлер стрічки “Вусатий Фанк” про українські гурти 70-х. ВІДЕО

Компанія “Т.Т.М.” випустила офіційний трейлер документального фільму “Вусатий Фанк” Mustache Funk – історію про мелодії і ритми української естради початку 1970-их.

Про це повідомляється на сторінці фільму у Facebook.

 

"Початок 70-их. Золота епоха нашої популярної музики. Сотні пісень неймовірної краси. Модний саунд. Футуристичні костюми...

Як же виникла ціла музична сцена, абсолютна оригінальна, своя за звуком і філософією, а з другого боку — цілком синхронізована з глобальними музичними трендами?.. "Смерічка", "Березень", "Дзвони", "Водограй", "Мрія", "Світязь", "Жива вода", "Беркут", "Візерунки шляхів", "Музики", "Кобза", "Арніка" і сотні інших ансамблів у майже кожному українському містечку", - розповідають автори фільму.

Режисер стрічки – Олександр Ковш. Автор сценарію – Віталій Бардецький. Оператор – Сергій Міщенко. Продюсер — Андрій Границя.

Фільм знято за підтримки Держкіно та Міністерства культури.

Компанія "Т.Т.М." представила завершений виробництвом фільм "Вусатий Фанк" Державному агентству з питань кіно наприкінці жовтня 2019 року.

Проєкт кінодослідження "Вусатий Фанк" став одним з переможців десятого конкурсного відбору Держкіно та отримав державну фінансову підтримку розміром 1 млн 722 тис. 970 грн, що становить загальну вартість виробництва.

Наприкінці шістдесятих років минулого століття, після періоду "відлиги", в СРСР почали створюватися музичні колективи, покликані стати аналогами західних рок-груп.

Вони отримали назву ВІА – "вокально-інструментальні ансамблі". Наступне десятиліття стало "золотою" епохою української поп-музики. Фільм досліджує феномен українського "вусатого фанку", який не втратив актуальності й досі.

Реліз стрічки запланований на 2020-ий рік.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.