АНОНС: Лекція «Нова шляхта» в Козацькому Гетьманаті XVIII століття

Видавництво «Темпора» і Книгарня "Є" запрошують на зустріч A posteriori. Історичний лекторій з Олексієм Сокирком про «нову шляхту» в Козацькому Гетьманаті XVIII століття.

Про це повідомляють організатори у Facebook.

 

Зазвичай із елітою Гетьманщини в нас асоціюються старшини – полковники, сотники, обозні, судді й осавули. На галасливих радах козацька юрба обирала своїх провідників – гетьманів, кошових і старшин – часто так само імпульсивно й жорстоко скидаючи їх в політичне небуття. Тож слово "шляхтич" і "козак" видаються мало сумісними, ніби належними до двох протилежних світів.

Втім, історичні реалії, як завжди, влаштовані складніше від наших стереотипів. У XVIII столітті Козацька держава була не комуною розхристаних запорожців, а аристократичною республікою, де головну роль відігравала новосформована знать, яка була синтезом покозаченої шляхти й власне козацької верхівки.

"Нова шляхта" Гетьманщини не лише виробила унікальну культуру, але й міцно тримала в своїх руках політичний провід, гідно даючи відсіч зазіханням на свої "права й вольності" як власним гетьманам, так і російським монархам.

Про реальних людей, старшинські клани, їхній етичний кодекс, правила політичної гри, уявлення про себе й державу, стиль життя й побут буде нагода почути на лекції.


Лектор: Олексій Сокирко – дослідник історії військової та соціо-культурної історії Гетьманщини, автор монографії "На варті булави. Надвірні війська українських гетьманів середини XVII – другої половини XVIII століть".


Модерує: Ольга Петренко-Цеунова


Час: 4 березня, середа, 18:30


Місце: Книгарня "Є", вул. Лисенка, 3, м. Київ


Вхід вільний

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".