Вчені виготовили модель проєкту моста Леонардо да Вінчі на 3D-принтері.ФОТО

У 1502 році Леонардо да Вінчі розробив проєкт найдовшого на той час мосту у світі – більше 280 метрів.

Про це пише Гал-Інфо із посиланням на Symbolon.

 

Хоча сам міст так і не був побудований, група дослідників з Массачусетського технологічного інституту в США з'ясували наскільки був міцним та витривалим міст, спроектований Леонардо. Результати їх роботи були представлені на конференції International Association for Shell and Spatial Structures в Барселоні (2019 р.).

Вчені за допомогою 3D-принтера виготовили 126 блоків для моделі, що є в 500 разів меншою за оригінальну конструкцію.

Хоча да Вінчі не вказував, який будівельний матеріал повинен використовуватися, єдиний витривалий і доступний у той час, був камінь. Модель продемонструвала, що такий міст міг триматися під власною вагою і не потребував будь-якого скріплюючого камінь матеріалу.

 

У той час для будівництва мостів використовувалися дерев'яні риштування, щоб утримувати камінь. Як тільки останній камень встановлювали на місці, риштування прибиралися. Дослідники зробили це саме зі своєю моделюю.

Міст да Вінчі був у 10 разів довшим від інших мостів того часу, однак мав лише дві опори і одну арку. При цьому висота конструкції була достатньою для того, щоб під нею могли проходити невеликі судна.

Проект був розроблений Леонардо для султана Османської імперії Баязида II (1481 – 1512), який хотів побудувати міст між Константинополем і сусіднім районом Галата.

Оскільки в районі часто проходили землетруси, Леонардо да Вінчі спроектував спеціальні опори по боках мосту, щоб стабілізувати конструкцію при поперечних зміщеннях.

 

Пропри усю продуманість конструкції проект Леонардо не було вибрано, тому він залишився лише у кресленнях. Цікаво, що інженери також перевірили стійкість мосту, імітуючи землетрус. Міст витримав симуляції.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.