Оцифровані архіви Санкт-Петербурга доступні онлайн

Архіви російського Санкт-Петербурга надали безкоштовний віддалений доступ до низки своїх оцифрованих фондів до 30 квітня. Такий крок пов’язаний з оголошенням карантину під час пандемії коронавірусу, коли доступ відвідувачів до читальних залів обмежений.

Архіви російського Санкт-Петербурга надали безкоштовний віддалений доступ до низки своїх оцифрованих фондів до 30 квітня. Такий крок пов'язаний з оголошенням карантину під час пандемії коронавірусу, коли доступ відвідувачів до читальних залів обмежений.

Про це повідомили на сайті архівів Санкт-Петербурга.

В акції безкоштовного доступу візьму участь фонди Центрального державного архіву Санкт-Петербурга, Центрального державного історичного архіву, Центрального державного архіву науково-технічної діяльності й Центрального державного архіву літератури й мистецтва.

Центральний державний архів Санкт-Петербурга (рос. ЦГІА СПб) пропонує ознайомитися з персональними документами першої половини ХХ століття.

Це 7,7 тисяч книг записів актів цивільного стану Петрограда (Ленінграда) і Петроградської (Ленінградської) губернії за 1918-1924 роки (архівна колекція Р-6143). Крім того — три фонди облікових партійних й комсомольських документів за 1917—1938 роки.  

Реєстраційні картки, партійні й комсомольські квитки містять основу біографічну інформацію про їх власників, а також у багатьох випадках – фотокартки. Їм можна знайти у таких фондах:

·         Ф. Р-9087. Колекція облікових партійних документів членів і кандидатів у члени РСДРП(б) — РКП(б) — ВКП(б) (1917—1926 рр.).

·         Ф. Р-9088. Колекція облікових карток членів і кандидатів у члені партії зразка 1926 р.

·         Ф. Р-9089. Колекція облікових комсомольских документів членів і кандидатів у члени РКСМ—ВЛКСМ (1918—1938 рр.)

Партійний квиток РСДРП
Партійний квиток РСДРП
ЦГАИПД СПб, ф.Р-9087, Оп. 1., Спр. 373, Арк. 42

Центральний державний архів кінофотофонодокументів Санкт-Петербурга (ЦГАКФФД СПб) надав доступ до 268 255 світлин і позитивів, частина з яких має стосунок до історії України. Наприклад, в альбомі "VII (корпусний) авіаційний загін" (№ П18) можна знайти численні знімки військовиків Російської імператорської армії, зроблені на фронті Першої світової війни в сучасній Львівській області й місті Перемишлі впродовж 1914—1915 років.

Група військових льотчиків на аеродромі у с.Підгайчики в окупованій росіянами Галичині. 1914-1915 рр.
Група військових льотчиків на аеродромі у с.Підгайчики в окупованій росіянами Галичині. 1914-1915 рр.

Оцифровані фонди Центрального державного історичного архіву (ЦГІА) СПб містять:

·         Метричні книги православних, римо-католицьких, євангелічно-лютеранських храмів, синагог тощо від першої третини XVIII століття жо 1917 року.  

·         Сповідні розписи православних церков до 1865 року (опис 112 фонду 19 (Петроградська духовна консисторія).

·         Цвинтарні документи (відомості й алфавіти похованих, книги куплених місць тощо) Волковського євангелічно-лютеранського (фонд 373), Смоленського євангелічно-лютеранського (ф. 452), Міського Преображенського (ф. 455), Смоленського православного (ф. 457) кладовищ, кладовища Новодєвичого монастиря (ф. 639), Митрофаньєвського православного кладовища (ф. 640), Большеохтінського православного Георгіївського кладовища (ф. 641), Міського Успенського кладовища (ф. 642), Волковського православного кладовища (ф. 643), Міського єврейського Преображенського кладовища (ф. 1023).  

·         Ревізські казки (переписи оподатковуваного населення XVIII – першої половини XIX століття) фонду 479 Петроградської казенної палати та ряду повітових казначейств. Перевірити, які саме документи викладені відскановані й викладені на порталі, можна в розділі "Просмотр дел и документов".

 

Метричний запис про народження Миколи Гумільова
Метричний запис про народження Миколи Гумільова
ЦГИА СПб, ф. 19, Оп. 126, Спр. 1155, Арк. 20зв.-21.

Відкрився також доступ до 1382 документів з опису 1-1 фонду Р-369 Арктичного й антарктичного науково-дослідного інституту (рос. ААНІІ) Центрального державного архіву науково-технічної документації Санкт-Петербурга (рос. ЦГАНТД СПБ) зі звітами про підготовку та результати експедицій, життя інституту тощо .

Зокрема у відкритому доступі будуть радіотелеграми першої в історії міжнародної операції з порятунку експедиції Умберто Нобіле 1928 року (півтори тисячі учасників).

А також – один великий документ з Р-275 "Санкт-Петербурзький науково-дослідний інститут комунального господарства", який містить найповнішу узагальнюючу інформацію про сніг, кригу й можливості укріплення крижаного покрову для організації "дороги життя" в Ленінград, заблокований німецькою армією під час Другої світової війни.

Фонди Центрального державного архіву літератури й мистецтва (ЦГАЛІ СПб) дають змогу ознайомитися з документами, які стосуються охорони пам'ятників, діяльності музеїв, театрів і мистецького життя Петрограда (Ленінграда) 1917—1920-х років. У віддаленому доступі наразі доступні:

·         Ф. 32 – Товариство вивчення, популяризації і художньої охорони Петербурга, 1917—1929 роки;

·         Ф. 36 – Державний музейний фонд, 1917—1929 роки;

·         Ф. 260 – Управління ленінградських державних театрів, 1918—1936 роки.

·         Ф. 283 – Ленінградський обласний комітет профспілки працівників мистецтв (СОРАБІС), 1917—1953 роки.

·         Ф. 285 – Державний музей революції (нині Державний музей політичної історії Росії).

Повний перелік електронних копій архівних документів можна переглянути на сторінці сайта "Архіви Санкт-Петербурга". Доступ до них відкритий для всіх користувачів, зареєстрованих на сайті.

Лист Казимира Малевича
Лист Казимира Малевича
ЦГАЛИ, Ф. 283, Спр. 2355, Арк. 156.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.