Львівщина готується святкувати 155-річчя Митрополита Андрея Шептицького

У 2020 році Україна на державному рівні вшановує пам’ять одного із найвизначніших духовних лідерів - Митрополита Андрея Шептицького. Реалізація низки проєктів запланована і на Львівщині.

Про це інформують у департаменті з питань культури, національностей та релігій Львівської ОДА, передає Гал-Інфо.

Пам'ятник Митрополиту Андрею у Львові
Пам'ятник Митрополиту Андрею у Львові

Зокрема у Національному музеї ім. Андрея Шептицького у Львові та Львівському музеї історії релігії відбудуться виставкові мистецькі проєкти.

У музеї Андрея Шептицького Львівської Архиєпархії УГКЦ запланований показ виставки колекції особистих речей Митрополита Андрея. Тематичні заходи, присвячені постаті Митрополита Шептицького, відбудуться і в навчальних закладах, народних домах та бібліотеках області.

Також низку заходів проведуть на Яворівщині та у Прилбичах, родинному селі Шептицьких. У м. Винники облаштують стежку Шептицького.

У цьому році також заплановано видати біографію Митрополита Андрея, а також його працю "Як будувати рідну хату".

"Геніальність Митрополита Шептицького у тому, що бувши главою церкви, він займався підприємницькою діяльністю, а всі зароблені гроші вкладав в освіту, мистецтво, шпиталі, розвиток церкви, допомогу нужденним.

Митрополит Шептицький мав власне бачення ведення бізнесу, був прихильником інновацій, науки і новітніх технологій", - зазначила заступник директора департаменту з питань культури Ірина Гаврилюк.


Зазначимо, що 29 липня 2020 року минає 155-ть років з дня народження Митрополита Андрея Шептицького. Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 03.12.2019 № 325-IX "Про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2020 році" та рішення Львівської обласної ради від 24.12.2020 № 969 "Про проголошення 2020 року Роком митрополита Андрея Шептицького" прийнято розпорядження Львівської обласної державної адміністрації з відзначення у Львівській області 155-річчя з дня народження митрополита Андрея Шептицького – видатного українського громадського і церковного діяча.

Розпорядження видали з метою гідного вшанування постаті Митрополита Андрея, проведення ювілейних заходів та популяризації його постаті.

Довідково. Митрополит Андрей Шептицький (Глава УГКЦ 1901–1944) народився 29 липня 1865 року в с. Прилбичі, що на Яворівщині. За час свого служіння значно розбудував греко-католицьку Церкву як в Україні, так і за кордоном.

Будучи одним із найбагатших людей Галичини, щедро спонсорував українські культурно-просвітницькі товариства, надавав стипендії молодим митцям. У 1905 році заснував Національний музей у Львові і придбав для нього велику кількість експонатів.

Підтримував українську економічну діяльність, сприяв відкриттю кооперативів. Як Галицький митрополит був депутатом Віденського парламенту та Галицького сейму. Зазнавав утисків більшовиків. Помер 1 листопада 1944 року внаслідок тяжкої хвороби.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.